- теол. і політ,-правова концепція, що була сформульована у 15—16 ст. у Московському великому князівстві. В цій концепції простежуються три взаємопов'язані та взаємопроникаючі лінії: 1) теологічна, пов'язана з обгрунтуванням необхідності й неминучості єдності правосл. церкви (ця єдність зумовлює відтак існування єдиного духовного центру, яким після падіння Риму став Константинополь, а після завоювання останнього мусульманами таким центром повинна стати Москва); 2) соціально-політична, що виходить з існування єдності східнослов'ян. земель як єдиного правосл. просторово-часового континууму (неперервної сукупності); 3) державно-правова, відповідно до якої моск. князь має виступити вищим сувереном (государем і законодавцем) правосл. народів, стати захисником правосл. церкви. При цьому церква повинна сприяти государеві у виконанні нібито Богом визначеної йому функції — самодерж. правління.
Оформлення даної теорії як особл. системи соціального та політ.-правового розуміння дійсності відбувалося поступово. Певні елементи цієї теорії простежуються вже у творах митрополита Зосими «Виклад пасхалії» (орієнтовно 1492), ченця Спиридона-Сави «Послання про Моно-махів вінець» (кін. 15 ст.), ієромонаха Симеона «Повість про Флорентійський собор» (кін. 15 ст.) та ін. В остаточному вигляді її сформульовано у листах («посланнях») старця Єлеазарового монастиря (побл. м. Пскова) йосифлянина Філофея, адресованих псковському намісникові М. Г. Місюрю-Мунєхіну та великим князям московським Василю III Івановичу та Івану IV Васильовичу (Грозному).
З політ, погляду ця теорія підносила роль Москви та обґрунтовувала необхідність об'єднання («збирання») східнослов'ян. земель. Усіляко підкреслюючи виключну роль моск. царя, вона сприяла зміцненню авторитету і централізації влади у Моск. д-ві. Практ. відлунням теорії стала імперська політика Моск. (Російської) д-ви, спрямована на завоювання та приєднання територій сусід, держав і народів. Справила певний вплив на формування східнослов'ян. га православної філос., соціально-політ., держ.-правової та істор. думки.
Літ.: Малинин В. Старец Елеазарова монастиря Фило-фей и его послання. К., 1901; Гольдберг А. Л. К предмс-тории идеи «Москва — третий Рим». В кн.: Культурное наследие Древней Руси. М., 1976; Кісь Р. Фінал третього Риму. Л., 1998.
А. Д. Машков.
