КОРОНА

(лат. corona — вінець, вінок) — головний уб ір, виготовлений переважно з дорогоцін. металів з коштовними прикрасами, що з давніх часів слугує знаком (символом) монаршої влади. Походженням своїм К. зобов'язана лавровому вінку, яким античні греки та римляни нагороджували переможців Олімпійських ігор, а також складали пошану своїм видатним воєначальникам і політ, діячам. Особливу роль у впровадженні К. відіграв імператорський вінець. В укр. історії володарем К. був князь Данило Романович Галицький, який 1254 прийняв її разом з королів, титулом від римського папи Інокентія IV.

А. А. Ситник.