ПАНТЕОН

[лат. Pantheon, грец. — храм усім богам, від— всі та - бог] — монум. будинок, місце поховання ви-дат. осіб. У Давньому Римі — храм, споруджений 27 н. е. сподвижником імп. Августа полководцем Агріппою; зруйнований пожежею 110 н. е. і відновлений під час правління імп. Адріана бл. 125 н. е. У Середньовіччі його було перетворено на христ. церкву. Нині П. — Нац. мавзолей, де поховано визначних осіб (діячів італ. мист-ва, зокрема Рафаеля; перших королів Італії та ін.).

В Парижі П. створено 1791 під час Великої французької революції. Для нього було використано щойно споруджену церкву Сент-Женев'єв. На фронтоні будівлі напис: «Великим людям — вдячна Вітчизна». Тут поховано і пере-поховано 71 видатну особу Франції, в тому числі.: мислителів (Вольтера, Ж. Ж. Руссо), письменників (В. Гюго, Е. Золя), учених (Ж. Монне — економіста, одного із «батьків» єдиної Європи; фізиків П. Кюрі та М. Кюрі-Склодовську), державних і політичних діячів (М. Ж. А. Н. Кондорсе, Ж. Жореса, Л. Н. Карно, С. М. Ф. Карно, А. Мальро) та ін. У Лондоні усипальницею королів, держ. діячів, ін. видат. людей є Вестмінстерське абатство (1245—1745). П. споруджено і в ряді ін. країн (зокрема, в Грузії на горі Мтацмінда).

В. І. Акуленко.