— столиця Рос. Федерації, місто-герой, адм. центр Моск. області. Найбільший у Росії наук., культур, і промисловий центр. Розташована у європ. частині РФ на р. Москва. Пл. — 879 км:. Нас. - 10,446 млн. чол. (2000, оц.). Уперше згадується у літописі 1147 як володіння князя Юрія Долгорукого. У 12—13 ст. М. — у складі Володимиро-Суздальського князівства. З 2-ї пол. 13 ст. — центр Моск. удільного, а з 14 ст. — Моск. великого князівства. В кін. 15 — на поч. 16 ст. М. стала столицею Рос. централізованої д-ви. Після перенесення царем Петром І столиці Росії до Санкт-Петербурга (1712) М. зберегла значення другої столиці. Від 12.ІІ 1918 М. - столиця РСФРР; у 1922-91 - СРСР; з 1991 - РФ. М. — центр політ.-правового життя Росії. Тут розміщені Президент, Федеральні збори (Рада Федерації і Державна дума), Уряд, міністерство юстиції, Конституційний суд. Верховний суд, Вищий арбітражний суд та Прокуратура Рос. Федерації, ін. правоохоронні органи. У М. знаходяться численні юр
ид. н.-д. установи та вищі навч. заклади: Ін-т д-ви і права Рос. АН, Ін-т зак-ва і порівн. правознавства при уряді РФ, юрид. ф-т Моск. ун-ту ім. М. В. Ломоносова, юрид. ф-т Рос. ун-ту дружби народів, Моск. держ. юрид. академія, Моск. держ. ін-т міжнар. відносин (університет) тощо.
Правовий режим М. регулюється конституцією РФ і Законом РФ «Про статус столиці Російської Федерації» (1993), а також статутом міста
Москви (1995). Відповідно до зазначеного зак-ва М. є суб'єктом РФ, містом федер. значення. У зв'язку зі здійсненням М. функцій столиці РФ органи держ. влади М.: надають у встановленому законом порядку федер. органам держ. влади РФ, представництвам республік у складі РФ, країв, областей, автономної області, авт. округів, Санкт-Петербурга, а також дип. представництвам іноз. держав у РФ: зем. ділянки, будівлі, споруди і приміщення, жилий фонд, житл.-комунальні, трансп. та ін. послуги; забезпечують необхідні умови для проведення загальнодерж. і міжнар. заходів, беруть участь у розробці та здійсненні цільових федер. програм розвитку М. — столиці РФ, в утриманні й розвитку систем зв'язку, федер. автомоб. шляхів заг. користування та ін. трансп. систем на території М.; узгоджують проект ген. плану розвитку М. з федер. органами держ. влади РФ тощо (ст. 4 Закону «Про статус столиці Російської Федерації»). Чинний статут М. був затверджений 28.VI 1995 Моск. міською думою. Ним регулюються питання, що стосуються: розмежування предметів відання РФ і М.; тер. устрою М.; відносин власності; зем. відносин; фін.-бюдж. відносин; функціонування Моск. міської думи; структури і діяльності Моск. міської адміністрації; діяльності суд. влади і правоохор. органів; діяльності районних управ; безпосеред. демократії; здійснення М. функцій столиці РФ; міжнар. зв'язків та ін. За цим статутом тер. М. поділена на р-ни, адм. округи і тер. одиниці з особливим статусом. Представн. органом влади для столиці є міська дума. Вона складається з 35 депутатів. До її компетенції належать: прийняття законів, постанов та ін. актів М.; затвердження бюджету М., звіту про його виконання, контроль за використанням позабюдж. фондів; встановлення і скасування міських податків і зборів, штрафів та ін. видів адм. відповідальності гр-н; здійснення права законод. ініціативи у Держ. думі РФ; тлумачення законод. актів міста; ін. питання, віднесені конституцією РФ, федер. законами та ін. правовими актами РФ до відання представн. органів держ. влади суб'єктів РФ і представн. органів міського (місцевого) самоуправління. Викон. владу в столиці РФ здійснює міська адміністрація (мерія). її очолює мер. Він є вищою посад, особою міста. Обирається населенням М. на 4 роки. Безпосередньо або через органи міської адміністрації вирішує питання соціально-екон. життя М., здійснює управління міським г-вом, виконує ін. викон.-розпорядчі функції з питань своєї компетенції. Йому допомагає віце-мер.
Найважливіші питання життя міста і управління міським г-вом виносяться мером на розгляд уряду М. До його складу входять прем'єр уряду, перший заступник і заступники прем'єра уряду, міністри, префекти адм. округів тощо. Префектів призначає на посаду і звільняє з посади мер. Вони здійснюють у межах надання їм повноважень викон.-розпорядчу і контролюючу діяльність на тер. відповідних округів.
Органом влади району М. є районна управа, що складається з районних зборів і голови управи, який очолює районні збори та адміністрацію району. Управа забезпечує вирішення питань місц. значення і керівництво госп. та соціальними службами району.
Літ.: История Москвы, т. 1-6. М., 1952-59; История Москвы. С древнейших времен до наших дней. М., 1974—76; Андреев П. П., Буков К. I. Москва - місто-ге-рой. К., 1984.
Ю. С. Шемшученко.
