rue.wikipedia.org

Ґёдёллё — Вікіпедія

Ґёдёллё́ (мад. Gödöllő) (нім. Getterle) (словен. Jedľovo, Jedľová, Gedelov) — варош у медьє Пешт, Мадярщина.

Ґёдёллё
Gödöllő
Ерб Прапор
Основны інформації
47°36'0"N, 19°22'0"E
КраїнаМадярьско
Админединка Геделлейський яраш (Яраш)
Админцентр дляГеделлейський яраш
Жытелїв Помилка Lua у Модуль:Wd у рядку 2006: attempt to concatenate a nil value.
Розлога 61,98 Квадратный кілометер
Поштовы індексы2100
Телефонный код28
Часова зонацентральноєвропейський час, UTC+1:00, UTC+2:00
Надморьска вышка 207±1 метер
Братьскы містаБрандіс-над-Лабем-Стара-Болеслав, Гіссен, Бад-Ішль, Форсса, Сента, Дунайська Стреда, Лаксенбург, Тюрнгаут, Живець, Айхах, Вальдеморо, Богор, Вагенінген, Бейт Ар'є-Офарім, Чжанчжоу, Берегово, М'єркуря-Чук
Мапа
Містьскый уряд
Вебова сторінка http://www.godollo.hu
VIAF:129001057;GND:4361429-2;

Варош є у 30 кілометрох на северо&выход уж Будапешта, зъединеный из столицёв лініёв привароського транспорта HÉV (Örs vezér tere — Gödöllő). Час у путёви до станції Örs vezér tere на выходови Будапешта, де мож учинити пересадку на вароськоє метро, занимать близко 50 минут. Окрем того, миже Будапештом и Ґёдёллё є автобусноє сполучіня.

Також мож додьрати ся до Ґёдёллё из Будапешта и поїздом из Выходного вокзала, час у путёви до Ґёдёллё становить близко 30 минут.

Варош первый раз ся споминать у 1349 році.

Кралёвськый пляц

У XVIII сторочови варош принадлежав ґрофови Антолови Ґрашшалковичови, радникови императрици Марії Терезії.

У 30-ых роках XVIII стороча Ґрашшалкович задумав ґрандіозный проект — постройити у Ґёдёллё прекрасный пляц. Будучи ревносным католиком, ґроф збирав ся оточити свій палац будинками спеціально приглашеных колоністӯв, які исповідуювуть католицизм, сотворивши, такым образом, построєный из ноля католицькый варош.

Стройка пляца зачала ся у 1733 році за проектом архітектора А. Майєргоффера, стройка и поибераня уднушньых интеръерӯв шла поверх 25 рокӯв, аж до 1760 року. Пляц став єдным из шедеврӯв мадярьского бароко и образцёв до архітектурного наслідованя. Вокруг пляца быв розбитый величезный парк. Паралелно стройили ся и хыжі колоністӯв, які заселяли переселенці, у основному, из католицькых земель Священной Римской Имперії.

Пӯсля завершіня стройкы императриця Марія Терезія прибыла у Ґёдёллё, ю̄в было учинено розкошный приём. У 1763 році Ґёдёллё одержав право на проведеня ярмарок.

Главный фасад пляца

У 1841 році лінія князю̄в Ґрашшалковичӯв обірвалася, 1867 році пляц одержав у ґаздӯвство рішанин Франц Йосип и ёго жоні Елизаветі «ге подарок на коронацію уд мадярьского народа». Пара превратила Ґёдёллё у свою літню резиденцію и переименовала го у Кралёвськый пляц.

У 1920—1944 роках пляц принадлежав Міклошови Горті, реґентови Мадярщины.

Варош пляца быв повнӯстю перестроєный и залаженый, у основному, безликыми типічными хыжами епохы соціалізма.

У 1994 році зачало ся помалы обновліня пляцового комплекса. До 2007 року повнӯстю удреставровані централный корпус и ёго уднушні интеръеры, тривають роботи у бічних флігелях і павільйонах парку.

Памнятник императриці Елизаветі
  • Кралёвськый пляц (Пляц Ґрашшалковичӯв) — бароковый шедевр, єдна из майизнамых пляцовых опшарь Мадярщины. У даный час на удреставрованшх площадях є музейный комплекс, на другых идуть роботы. У пляцови заслужувуть обы их поникати обновлені интеръеры рішаниньскых покою̄в, и иппен пляцова каплиця ст. Иоана Непомуцького. У южному крылови пляца маж ознакомити ся из театром епохы бароко, сотвореным у 1780-ых. Пляц є окруженый парком площадёв 29 га.
  • Елизаветиньскый парк. Часть пляцового парка, названа у честь загиблої уд рук терориста Елизаветы. У центрови парка — статуя императрици.
  • Вароськый музей. Находить ся у майстарӯв сохраненӯв хыжи вароша(1662). Фунґувуть фурташні выставкы, присячені мадярьскому исскуствови.
  • Аґрарный універыитет.