Август Бебель — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Август Бебель
нім. August Bebel
Народився	22 лютого 1840[1][4][…]  Дойцd, Рейнська провінція, Королівство Пруссія
Помер	13 серпня 1913[1][2][…] (73 роки)  Passuggd, Курвальден, Churwalden[d][6]  ·інфаркт міокарда
Поховання	Cemetery Sihlfeldd[7]
Країна	Королівство Пруссія  Німеччина[8]
Діяльність	політик, письменник, токар, social democrat, лідер партії
Знання мов	німецька[1][9]
Членство	Перший Інтернаціонал
Magnum opus	Die Frau und der Sozialismusd
Посада	member of the Reichstag of the North German Confederationd, member of the Reichstag of the North German Confederationd, депутат рейхстагу Німецької імперіїd, Member of the Customs Parliamentd і член парламенту[d][8]
Партія	Соціал-демократична партія Німеччини, Social Democratic Workers' Party of Germanyd (1875) і Saxon People's Partyd (1869)
У шлюбі з	Julie Bebeld
Діти	Bertha Friederike Bebeld
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

А́вгуст Бе́бель (нім. August Bebel, 22 лютого 1840, Кельн — 13 серпня 1913) — діяч німецького і міжнародного робітничого руху. Один з засновників і керівників німецької соціал-демократичної партії і 2-го Інтернаціоналу.

Народився у місті Кельні. За фахом — робітник-токар.

3 1861 року брав активну участь в роботі профспілок, керованих лібералами. Ознайомившись з працями Карла Маркса, Бебель став його послідовником. Вів боротьбу за створення самостійної робітничої партії. На з'їзді в місті Ейзенах (1869) Бебель разом з Карлом Лібкнехтом заснував німецьку соціал-демократичну робітничу партію. Під впливом Маркса і Енгельса Бебель боровся за революційне об'єднання Німеччини, рішуче виступав проти лассалівського Загального німецького робітничого союзу, який підтримував бісмарківську політику об'єднання країни «зверху». Під час франко-прусської війни 1870–71 займав інтернаціоналістичну позицію, виступав на захист Паризької комуни. За революційну діяльність був кілька разів ув'язнений. 1875 року Бебель взяв активну участь у створенні єдиної соціал-демократичної партії, програма якої була поступкою лассальянцям (Готська програма).

Протягом 1878–90 років, у час чинності виняткового закону проти соціалістів, Бебель висловився спочатку за розпуск партії. Надалі керована ним і Карлом Лібкнехтом партія поєднувала нелегальні методи роботи з легальними. Бебель вів помірковану боротьбу з бернштейніанством та іншими проявами ревізіонізму.

Бебель також активно займався питаннями освіти. Гостро критикуючи тогочасне виховання, він вважав, що лише соціалізм забезпечить гармонійний розвиток людини.

Володимир Ленін: «Август Бебель, сам робітник, виробив собі ціною наполегливої боротьби соціалістичний світогляд, віддав на служіння цілям соціалізму всі свої багаті сили цілком, без останку, йшов рука в руку протягом десятиріч з німецьким пролетаріатом, що росте й розвивається, і став найобдарованішим парламентарієм Європи, найталановитішим організатором і тактиком, найвпливовішим вождем міжнародної, ворожої реформізмові й опортунізмові, соціал-демократії».^[10]

Вулиця Августа Бебеля у містах Дрезден, Дюрен, Берлін, Лейпциг, Франкфурт-на-Майні та інших містах Німеччини.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Рос. перекл.— Из моей жизни. М., 1925; Женщина и социализм. М., 1959.
• Ленін В. І. Твори. Вид. 4:
  • т. 16. Два світи;
  • т. 19. Август Бебель;
  • т. 25. Держава і революція. Дрозд. 4.