Андре Ворд — Вікіпедія
- ️Thu Feb 23 1984
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андре Ворд ![]() | |
---|---|
![]() | |
Загальна інформація | |
Повне ім'я | Андре Ворд |
Прізвисько | англ. S.O.G. (Son Of God) |
Громадянство | ![]() |
Народження | 23 лютого 1984 (41 рік) Сан-Франциско, США |
Alma mater | Hayward High Schoold ![]() |
Вагова категорія | Друга середня Напіввіжка |
Стійка | Ортодокс |
Зріст | 183 см. |
Розмах рук | 180 см. |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 18 грудня 2004 |
Останній бій | 17 червня 2017 |
Боїв | 32 |
Перемог | 32 |
Перемог нокаутом | 16 |
Поразок | 0 |
Нічиїх | 0 |
Олімпійські медалі | ||
Бокс | ||
---|---|---|
Золото | 2004 Афіни | Напівважка |
Андре Ворд (англ. Andre Ward; нар. 23 лютого 1984, Сан-Франциско, Каліфорнія, США ) — американський професійний боксер, Олімпійський чемпіон 2004 року. Чемпіон світу за версіями WBA (Super) (2009—2015), WBC (2011—2013) і The Ring (2011—2015) у другій середній вазі і за версіями WBA (Super) (2016—2017), WBO (2016—2017) і IBF (2016—2017) у напіввіжкій вазі. «Боксер 2011 року» за версією журналу «Ринг».
На любительському ринзі провів 119 боїв: 115 виграв та 4 програв.
- Чемпіон США серед кадетів 1999 року.
- Чемпіон США 2001 року.
- Чемпіон США серед юніорів 2002 року.
- Чемпіон ігор титанів 2003 року.
- Чемпіон США 2003 року.
- Чемпіон ігор титанів 2004 року.
- 1/8 фіналу: перемога над Клементе Руссо (Італія) — 17-9
- 1/4 фіналу: перемога над Євгеном Макаренко (Росія) — 23-16
- 1/2 фіналу: перемога над Уткірбеком Хайдаровим (Узбекистан) — 17-15
- Фінал: перемога над Магомедом Аріпгаджиєвим (Білорусь) — 20-13
Бій відбувся в рамках турніру Super Six World Boxing Classic. Ворд у фіналі зустрічався з Карлом Фрочем, на кону стояли титули чемпіона WBC, WBA, The Ring. Перші сім раунді перевага була на стороні американця, він успішно використовував свій джеб, щоб нейтралізувати Фроча. Ворд якісно додав у швидкості, чого не очікував британець і не міг нічого протипоставити. Лише в пізніх раундах, коли Андре трохи збавив оберти, Карл зумів витягнути декілька раундів. Загалом перемога Ворда не викликала сумнівів, він і переміг одноголосним рішенням суддів: 115-113, 115-113, 118-110[1][2]. Ворд до свого титулу чемпіона WBA додав титули WBC та The Ring.
Андре Ворд підписав контракт з телеканалом HBO на три бої, серед яких один мусив бути проти Сергія Ковальова[3]. Про бій було оголошено у квітні 2016 року. Він відбудеться 19 листопада за системою PPV. Цей бій лише третій в історії, коли зустрічалися два непереможні боксери з першої п'ятірки рейтингу P4Р. Тому він розцінювався як один з найважливіших у 2016 році. Букмекери віддавали невелику перевагу американському боксеру[4]. Боксери домовилися провести по ще одному поєдинку перед їхнім боєм: Андре Ворд проти Александра Бранда, а Сергій Ковальов проти Айзека Чілемби. Вони перемогли у них та почали готуватися до очної зустрічі.
Бій відбувся 19 листопада на арені Т-Мобайл у Лас-Вегасі. На кону стояли титули WBO, IBF та WBA (Super), що належали росіянину. Ковальов вже з першого раунду активно пресингував та завдавав більше ударів. У другому раунді йому вдалося відправити Ворда у нокдаун. Однак американець швидко відновився та вирівняв бій. Ковальов більше йшов у атаку, а Ворд у свою чергу діяв на контратаках, використовуючи джеб. Коли боксери зближалися, Андре починав клінчувати. Загалом бій був дуже конкурентний та проходив без явної переваги одного з боксерів. Судді одноголосним рішенням віддали перемогу Андре Ворду - 114:113[5]. Це рішення викликало суперечливі враження. Ковальов назвав його абсурдом та висловив своє бажання скористатися пунктом у контракті про реванш[6].
За цей бій Ворд гарантовано отримав $5 млн, а Ковальов - $2 млн[7]. Окрім цього він зібрав 160 тисяч покупок, що дещо менше, ніж розраховували організатори[8].
17 червня 2017 року відбувся матч-реванш. Перші раунди були відносно рівними. У восьмому раунді Сергій Ковальов почав пропускати значно більше. Андре видав серію ударів, а в другій половині трихвилинки, притиснувши росіянина до канатів, доніс кілька ударів по корпусу, у тому числі, здавалося, удар нижче пояса. Рефері вирішив зупинити бій, зафіксувавши дострокову перемогу Ворда[9].
31 Перемога (15 Нокаутів), 0 Поразок | ||||||||
Результат | Рекорд | Суперник | Спосіб | Раунд | Час | Дата | Місце проведення | Примітки |
Перемога | 32–0 | ![]() |
TKO | 8 (12) | 2:29 | 17 червня 2017 | ![]() |
Бій за титули чемпіона світу в напівважкій вазі за версіями WBA super, IBF и WBO (1-й захист Ворда). |
Перемога | 31–0 | ![]() |
UD | 12 | 19 листопада 2016 | ![]() |
Виграв титули чемпіона WBO, IBF і WBA (Super) у напівважкій вазі . | |
Перемога | 30–0 | ![]() |
UD | 12 | 6 серпня 2016 | ![]() |
||
Перемога | 29–0 | ![]() |
UD | 12 | 26 березня 2016 | ![]() |
||
Перемога | 28–0 | ![]() |
TKO | 9 (12) | 1:45 | 20 червня 2015 | ![]() |
|
Перемога | 27–0 | ![]() |
UD | 12 | 16 листопада 2013 | ![]() |
Захистив титул чемпіона WBA(Super) і The Ring у другій середній вазі. | |
Перемога | 26–0 | ![]() |
TKO | 10 (12) | 2:45 | 8 вересня 2012 | ![]() |
Захистив титул чемпіона WBA(Super), WBC і The Ring у другій середній вазі. |
Перемога | 25–0 | ![]() |
UD | 12 | 17 грудня 2011 | ![]() |
Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі. Виграв титули чемпіона WBC і The Ring у другій середній вазі. | |
Перемога | 24–0 | ![]() |
UD | 12 | 14 травня 2011 | ![]() |
Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі. | |
Перемога | 23–0 | ![]() |
UD | 12 | 27 листопада 2010 | ![]() |
Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі. | |
Перемога | 22–0 | ![]() |
UD | 12 | 19 червня 2010 | ![]() |
Захистив титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі. | |
Перемога | 21–0 | ![]() |
TD | 11 (12) | 1:42 | 21 листопада 2009 | ![]() |
Виграв титул чемпіона WBA(Super) у другій середній вазі. |
Перемога | 20–0 | ![]() |
TKO | 3 (10) | 2:16 | 12 вересня 2009 | ![]() |
|
Перемога | 19–0 | ![]() |
UD | 12 | 16 травня 2009 | ![]() |
Захистив титул чемпіона NABO і NABF у другій середній вазі. | |
Перемога | 18–0 | ![]() |
UD | 12 | 6 лютого 2009 | ![]() |
Захистив титул чемпіона NABO і виграв NABF у другій середній вазі. | |
Перемога | 17–0 | ![]() |
TKO | 3 (10) | 2:46 | 13 грудня 2008 | ![]() |
|
Перемога | 16–0 | ![]() |
TKO | 8 (12) | 2:37 | 20 червня 2008 | ![]() |
Виграв титул чемпіона NABO у другій середній вазі. |
Перемога | 15–0 | ![]() |
TKO | 7 (10) | 2:51 | 20 березня 2008 | ![]() |
|
Перемога | 14–0 | ![]() |
TKO | 5 (10) | 1:56 | 16 листопада 2007 | ![]() |
|
Перемога | 13–0 | ![]() |
TKO | 3 (8) | 2:59 | 14 липня 2007 | ![]() |
|
Перемога | 12–0 | ![]() |
TKO | 6 (8) | 2:47 | 17 травня 2007 | ![]() |
|
Перемога | 11–0 | ![]() |
TKO | 3 (8) | 2:04 | 29 березня 2007 | ![]() |
|
Перемога | 10–0 | ![]() |
UD | 6 | 16 листопада 2006 | ![]() |
||
Перемога | 9–0 | ![]() |
RTD | 6 (8) | 3:00 | 29 квітня 2006 | ![]() |
|
Перемога | 8–0 | ![]() |
UD | 6 | 23 лютого 2006 | ![]() |
||
Перемога | 7–0 | ![]() |
UD | 6 | 19 листопада 2005 | ![]() |
||
Перемога | 6–0 | ![]() |
KO | 1 (6) | 2:59 | 1 жовтня 2005 | ![]() |
|
Перемога | 5–0 | ![]() |
RTD | 3 (6) | 3:00 | 18 серпня 2005 | ![]() |
|
Перемога | 4–0 | ![]() |
TKO | 3 (6) | 0:59 | 18 червня 2005 | ![]() |
|
Перемога | 3–0 | ![]() |
DQ | 3 (6) | 2:56 | 7 квітня 2005 | ![]() |
|
Перемога | 2–0 | ![]() |
UD | 6 | 10 лютого 2005 | ![]() |
||
Перемога | 1–0 | ![]() |
TKO | 2 (4) | 0:40 | 18 грудня 2004 | ![]() |
- ↑ Уорд побил Фроча и стал чемпионом Super Six. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015. [Архівовано 2015-01-01 у Wayback Machine.]
- ↑ Финальный штрих. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015. [Архівовано 2015-01-01 у Wayback Machine.]
- ↑ Андре Уорд подписал контракт с телеканалом HBO. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Букмекеры считают Андрэ Уорда фаворитом в бою с Сергеем Ковалевым. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Андре Уорд победил Сергея Ковалева спорным решением судей. Архів оригіналу за 22 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Промоутер Сергея Ковалева: Мы воспользуемся пунктом о реванше. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Гарантированные гонорары: Ковалев — $2 млн, Уорд — $5 млн. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ Ковальов - Ворд зібрав 160 тисяч.
- ↑ Росіянин Ковальов програв Ворду бій-реванш за три чемпіонські титули. ТСН.ua (укр.). 18 червня 2017. Процитовано 29 грудня 2022.
- Andre Ward's U.S. Olympic Team bio [Архівовано 17 березня 2007 у Wayback Machine.]
- Andre Ward's Official fan site [Архівовано 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- A Fighter's Heart Andre Ward covered in this book by writer Sam Sheridan
- Recap of Ward's gold-medal winning bout in '04 by Sports Network
- A Fighter's Heart Andre Ward covered in this book by writer Sam Sheridan
- Scandal-plagued Victor Conte is back [Архівовано 7 грудня 2009 у Wayback Machine.] by LA Times