Битва під Брунанбургом — Вікіпедія
| Битва під Брунанбургом | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 53°47′47″ пн. ш. 2°15′26″ зх. д. / 53.796373° пн. ш. 2.257319° зх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Англія | Королівство Альба королівство Дублін королівство Стратклайд | |||||
| Командувачі | ||||||
| Етельстан | Костянтин II Олаф Гутфрітссон |
Битва під Брунанбургом (англ. Battle of Brunanburh, гельськ. Brwydr Brunanburh) — битва між військами англосаксів, яких очолював король Етельстан і його брат Едмунд, та об'єднаною армією зі скандинавів і кельтів під командуванням норвезько-ірландського короля Дубліна Олафа Гутфрітссона, короля Шотландії Костянтина II й короля Стратклайду Оуена I, що відбулась 937 року (за деякими даними 934 року).
Після перемоги Етельстана у 927 році над вікінгами під Йорком у нього виникла територіальна суперечка з шотландським королем Костянтином, пов'язана з правами на Вессекс і шотландське королівство Альба. Після шлюбу дочки Костянтина II зі скандинавським королем Дубліна Олафом III Гутфрітссоном почав утворюватись анти-саксонський союз, до якого також долучились король Стратклайда Оуен та ерли Нортумбрії.
Точне місцезнаходження поля битви нині не встановлено. Прийнято лише, що вона відбулась у північній Англії або на півдні Шотландії. Битва була кровопролитною, у ній взяли участь численні найманці ірландського й бритського походження. У ході битви загинули 5 шотландських «королів» (місцевих правителів чи очільників кланів) та 7 скандинавських ярлів. Загинули також 2 двоюрідних брати англійського короля Етельстана і англосаксонський єпископ. Підсумок битви вирішило використання саксами загонів кавалерії проти переважно пішого війська норвежців, ірландців та скотів. Битва завершилась повною перемогою англійців.