uk.wikipedia.org

Бузок — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бузок
Бузок звичайний.
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Маслинові (Oleaceae)
Триба: Oleeae
Підтриба: Ligustrinae
Рід: Бузок (Syringa)
L., 1753
Види

Біля 20 видів. Див. текст.

Вікісховище: Syringa

Бузо́к (Syringa) — рід із приблизно 12 видів квіткових рослин родини маслинових. Види зростають у південно-східній Європі й Азії; інтродуковані до Канади, США, Аргентини, Європи. За розміром бузок може бути до 10 м заввишки.

Українське слово «бузок», як і біл. бэз та в.-луж. bóz, bozowc («бузок»), походить від прасл. *bъzъ < *buzъ, похідним від якого також є слово «бузина» («боз»)[1][2]. Слово *bъzъ/*buzъ, за найпоширенішою версією, походить від праіндоєвропейської назви бука — *bʰeh₂ǵos. Причиною перенесення назви на ці види кущів вважають відсутність бука на слов'янській прабатьківщині, але чому його назва була перенесена на такі несхожі на нього рослини, неясне. Інша версія пов'язує праслов'янське *bъzъ/*buzъ з коренем *bъz- («бриніти») — через те, що стебла цих рослин уживалися для виробляння дудок та сопілок[2].

Латинська назва рослини syringa походить від грец. σῦριγξ («пастуша дудка», «сопілка», «сиринга»), що пов'язане зі застосуванням її стебел для виготовляння музичних інструментів[3][4].

Поряд зі словом «бузок», в Україні ця рослина була відома під назвами буз[5], біз[6], без[7], буздерево[8], рай-дерево[9], яйдерево (яйдерво), яндерево. Останні назви вживали на півдні Сумщині (Великописарівський, Охтирський райони), можливо, й на іншій частині Слобожанщини та на Полтавщині[джерело?].

Усі представники роду — багаторічні рослини, що зазвичай мають вигляд високих кущів, рідше — невисоких дерев. Листки розташовані попарно (іноді по три листки), у більшості видів прості і серцеподібні, але у декількох видів перисті (наприклад S. laciniata, S. pinnatifolia), опадають восени.

Квіти з'являються навесні, кожна квітка має діаметр від 5 до 10 міліметрів (0,20 до 0,39 дюйм) з чотирилопатевим віночком, трубка віночка вузька, 5 - 20 міліметрів довжиною; вони одностатеві, з плідними тичинками та приймочкою в кожній квітці. Ростуть у великих суцвіттях по 80—110 квіток, у деяких видів мають сильний аромат. Звичайний колір квітів - відтінок фіолетового (часто світло-фіолетовий або "бузковий"), але також зустрічаються білий, блідо-жовтий і рожевий, і навіть темно-бордовий кольори. Квіти ростуть у великих волотях і у кількох видів мають сильний аромат. Цвітіння варіюється від середини весни до раннього літа, залежно від виду.[10][11][12][13] Один конкретний культивар під торговою маркою Bloomerang спершу цвіте навесні, а потім знову з кінця літа до осені.[14][15]

Плоди — сухі, коричневі коробочки, що розкриваються на дві частини при дозріванні, вивільняючи дві крилатих насінини.[10][11][12][13]

Білий, махровий культивар
Сплячі бруньки бузку
Деревина бузку

Бузок — популярний кущ у парках та садах по всій помірній зоні, було розроблено кілька гібридів та численні культивари. Термін французький бузок часто використовується для позначення сучасних махрових культиварів, завдяки роботі плідного селекціонера Віктора Лемуана. Бузок найуспішніше росте на добре дренованих ґрунтах, особливо на основі крейди.[16] Він цвіте на старій деревині і утворює більше квітів, якщо його не обрізати. Якщо обрізати, рослина реагує швидким ростом молодих вегетативних пагонів без квітів, намагаючись відновити видалені гілки. Кущі бузку можуть бути схильні до захворювання борошнистою росою. Деревина бузку не є поширеною у використанні чи комерційному зборі через малий розмір дерева.[17] Це відносно тверда деревина з орієнтовною твердістю за Янкою 2 350 фунт-сил (10 440 Н), і, як повідомляється, добре підходить для токарної обробки.[17] Заболонь зазвичай кремового кольору, а ядро може мати різні смуги коричневого та фіолетового кольорів.[17] Види історично використовувались у різних традиційних медицинах Азії для лікування таких захворювань, як кашель, діарея, гострий жовтяничний гепатит, блювота, біль у животі та бронхіт.[18] Сполуки, виділені з видів Syringa, включають фенілпропаноїди, такі як сирингін, та іридоїди, такі як олеуропеїн.[18] Замісні сполуки, такі як іридоїди, а також сирі екстракти з рослин Syringa, показали такі ефекти, як протипухлинна, антигіпертензивна, протизапальна, антиоксидантна та протигрибкова активність у фармакологічних дослідженнях.[19]

Бузок часто вважається символом першого кохання.[20] У Греції, Македонії, Лівані та Кіпрі бузок асоціюється з Великоднем, оскільки він цвіте приблизно в цей час; тому його називають пасхалія. У поемі Коли бузок востаннє біля дверей розквітнув Волта Вітмена бузок є посиланням на Авраама Лінкольна. Пісня мюзик-холу Айвора Новелло Ми зберемо бузок, вперше виконана в 1945 році, говорить про прагнення двох закоханих возз'єднатися в традиційній англійській сільській місцевості. Відтоді її записали та виконали численні артисти.[21] Syringa vulgaris є квіткою штату Нью-Гемпшир, оскільки вона "символізує міцний характер чоловіків і жінок Гранітного штату".[22]

Бузок звичайний
Бузок китайський
Східноазійського походження
Балкано-карпатського походження
Гібридне походження
Інші

В астрології бузок пов'язують зі знаком Тельця.

Бузок (листя і квітки) зображені на гербі міста Сігулда в Латвії.

  1. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
  2. а б Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  3. Jensen, Bo. Lilac (Syringa vulgaris). Bo Jensen:Essential Oils. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 1 липня 2016.
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 25 листопада 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Буз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Біз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. —  : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. Без // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Буздерево // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. —  : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Рай-дерево // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. а б Flora of China: 丁香属 ding xiang shu Syringa
  11. а б Flora of Pakistan: Syringa
  12. а б Germplasm Resources Information Network: Syringa [Архівовано 21 January 2009 у Wayback Machine.]
  13. а б Huxley, A., ред. (1992). New RHS Dictionary of Gardening. London, United Kingdom: Macmillan. ISBN 0-333-47494-5.
  14. Growing lilacs for Minnesota landscapes.
  15. Syringa Bloomerang® Purple (Reblooming Lilac) | Lilac Bloomerang® Purple Syringa × 'Penda'.
  16. Hillier Nurseries, The Hillier Manual of Trees and Shrubs, David and Charles, 1998, p. 659 ISBN 0-7153-0808-4
  17. а б в Meier, Eric. Lilac. The Wood Database. Процитовано 10 червня 2023.
  18. а б Zhu, Wenbo (10 жовтня 2020). Traditional uses, phytochemistry and pharmacology of genus Syringa: A comprehensive review. Journal of Ethnopharmacology. 266: 113465. doi:10.1016/j.jep.2020.113465. PMID 33049343. S2CID 222352460.
  19. Su, Guozhu (27 січня 2015). Phytochemical and pharmacological progress on the genus Syringa. Chemistry Central Journal. 9 (2): 2. doi:10.1186/s13065-015-0079-2. PMC 4312558. PMID 25642281.
  20. The Meanings Behind the Most Popular Valentine's Day Flowers. Better Homes & Gardens (англ.). Процитовано 12 травня 2024.
  21. ruthstrangeway (6 січня 2021). We'll Gather Lilacs In The Spring Again. Ruth Strangeway - Singer (англ.). Процитовано 12 травня 2024.
  22. New Hampshire Almanac: State Flower and State Wildflower. nh.gov. 2019. Процитовано 22 грудня 2020.
  23. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.