uk.wikipedia.org

Горак Роман Дмитрович — Вікіпедія

  • ️Sat Jan 17 1942

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горак.

Рома́н Дми́трович Го́рак
Народився17 січня 1942 (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Городок, Львівська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник,
дослідник творчості Івана Франка,
Директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка з 1993 року.
Галузьлітература[1] і органічна хімія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Науковий ступінькандидат хімічних наук
Науковий керівникЗемлянський Микола Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіЗемлянський Микола Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛьвівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка письменників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададиректор музеюd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2011
Заслужений працівник культури України
Заслужений працівник культури України
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»


Лауреат премії імені Михайла Возняка

Рома́н Дми́трович Го́рак ( 17 січня 1942, м. Городок Ягеллонський, нині Городок, Львівська область, Україна) — письменник, прозаїк, есеїст, драматург, дослідник творчості Івана Франка, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка у 1993—2017 рр. Заслужений працівник культури України. Кандидат хімічних наук, професор. Почесний громадянин міста Городок.

Народився 17 січня 1942 року в м. Городку Львівської області.

Навчався у Городоцькій семирічній школі № 3, а відтак у десятирічній школі № 2. 1964 року закінчив хімічний факультет Львівського державного університету імені І.Франка та аспірантуру  (1971). Кандидат хімічних наук (1972). Кандидатська дисертація: "Синтез и исследование некоторых химических свойств эфиров диселенфосфорных и трисенфосфорных кислот», специальность 02.072. Органическая химия. Львов-1972. Винахідник СРСР.

Працював у вищих навчальних закладах України та науко-дослідних інститутах.

1974-1993 роки – старший науковий співробітник Львівського медичного інституту.

1993-2017 роки – директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.

2002-2018 роки – професор  кафедри історії української літератури Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Член Національної Спілки письменників України з 1988 року.

Окремими виданнями вийшли книги:

«Тричі мені являлася любов» (1983, 1987, 2006, 2018),

«У сутінках. Задля празника» (1989),

«Лесь Мартович» (1990, 2021),

«Городок» (1995, 2023),

«Дім на Софіївці» (1996),

«Стефан Ковалів» (1998, 2024),

«Месник Макомацький» (1996, 2008),

«Нащадки Івана Франка» (1997),

«Розвіяні вітром» (2002),

«Нагуєвичі, 1936» (1999),

«Трагедія Богдана Лепкого» (2002),

«Іван Франко та Жовківщина» (2004),

«Криворівня» (2004),

«Загублені на Журавенщині» (2005),

«Дорога до Жовтанців» (2006),

«Де верхи взносить наш Бескид гордий…» (2007),

«Твоє ім’я не вимовлю ніколи (2009),

«Лолин» (2009),

«Друга спроба» (2009),

«Вершини людського духу» (2009),

«Призабуті з Вовкова» (2010),

«Церква Благовіщення в Городку» (2010),

«Друзі з Добрівлян» (2010),

«Кров на чорній ріллі» (2010),

«Дім на Софіївці» (2010),

«Львів – місто Івана Франка « (2010),

«Дрогобич – місто юності Івана Франка» (2011),

«Прозвані юродивими. Есеї про Шевченка.» (2011),

«Прийдімо до Франка» (2011),

«Подільськими дорогами Івана Франка» (2012),

«Іван Керницький – поет з божої ласки» (2012),

«Третя варта. Есеї про Івана Франка.» (2012),

«Василь Стефаник» у трьох томах (2015–2017),

«Франкова Ясениця-Сільна» (2015),

«Втеча у прірву. Есеї про Леся Курбаса» ( 2014),

«Бажав я для скованих волі» (2015),

«Кинути каменем. Есеї про Ірину Вільде» ( 2016),

«Запоки засурмить ангел» (2017),

«Львівські історії» (2016),

«Українські історії. Повернення додому» (2018),

«Журавлі відлетілі. Есеї про Квітку Цісик» ( 2018),

«Дітям про Маркіяна Шашкевича (2017),

«Вовчухи – село при дорозі» (2018),

«Борис Мірус, або той, хто хотів вбити Хрущова» ( 2019),

«Ольга Дучимінська, або Воскреслі дзвони...» (2020),

«Невідомий відомий Євген Гладишевський» (2020),

«Андрей Шептицький. Біографія» (2020),

«Василь Стефаник. Біографія» (2020).

«Сотворені собою» (2020),

«Ремель. Трагедія на світанку» (2020),

«Під знаком Дамоклового меча» (2021),

«Поцілунок самотності» (2021),

«Лесь Мартович. Біографія» (1990, 2021),

«Академік Роман Кучер» (2021),

«Герої Заставського передмістя (2023),

«Богдан Лепкий. Біографія» (2023),

«Воскресла з попелу» (2023),

«Як не я, то хто?» (2023),

«Місія» (2024),

«Між людьми» (2024),

«Іван Самотос» (2025),

«Леся Кривицька. З історії українського театру» (2025),

«Охоронці скарбу» (2025),

«Дорога Михайла Дмитріва (2025),

«Ностальгія Михайла Біласа» (2025).

У співавторстві з Ярославом Гнатівим вийшло 10 книг про Івана Франка (із задуманих 12-ти):

  • 1. «Рід Якова» (2000)
  • 2. «Цілком нормальна школа» (2001)
  • 3. «Гімназія» (2002)
  • 4. «Університет» (2004)
  • 5. «Не пора!» (2005)
  • 6. «В поті чола» (2005)
  • 7. «Протистояння» (2006)
  • 8. «Роки страждань» (2007)
  • 9. «Катастрофа» (2008)
  • 10. «Quo tendis» (2009) у двох частинах — «Відхід» і «У притворі вічності». ·   Десятитомник відзначено Національною премією України ім.Т. Шевченка.

Упорядник та редактор першого повного видання полілогії «Мазепи» Богдана Лепкого (1992-1994. «Дніпро»), «Мотря» (1991, «Червона Калина») та творів заборонених і забутих письменників:  В’ячеслава Будзиновського (у двох томах, «Дніпро»), першовидання творів Катрі Гриневичевої, Володимира Островського, Василя Загаєвича, Михайлини Рошкевич, Ольги Дучимінської, Івана Керницького, Василя Ткачука, Софії Парфанович, Олесі Бажанської, Софії Яблонської.

        Упорядник та автор передмов та післямов до низки творів Івана Франка.

        Автор близько 60 наукових статей та авторських свідоцтв у галузі хімії, один з авторів штучної крові та діапозитивів тексту, а також понад 530 наукових статей з літературознавства та мистецтвознавства, надрукованих у різних наукових журналах та виданнях.

        Кіносценарист, автор театральних постановок та авторських програм на радіо та телебаченні. Автор сценаріїв телевізійних фільмів про Івана Франка: «Рідне село Франка», «Адреси генія у Львові», «Дрогобич — місто юності Івана Франка», «Іван Франко і Львівський університет», «Іван Франко».

         На сцені Львівського національного  українського академічного театру ім. Марії Заньковецької здійснено постановки його драм: «Картка любові», «Артистка», «Святомиколаївський вечір», «Поцілунок самотності» «Та, котру любили» «Спогад про Саломею» та «Божевільна», з яких дві останні отримали гран-прі на міжнародних фестивалях, а «Картка любові»  витримала 250 показів.

        Автор лібрето опери М.Волинського «Данило Галицький».

Лауреат премій:

ім. Михайла Возняка в області літературознавства (2006),

«Золота фортуна» міжнародної академії наук (2006),

ім. Івана Франка (2007),

ім. Ірини Вільде (2015),

ім. Василя Стефаника (2016),

Міжнародної премії Українського Вільного університету (США, 2021),

Міжнародної премії ім. Пантелеймона Куліша (2022),

Республіканської премії ім. братів Лепких (2023),

Республіканської премії ім. Стефана Коваліва (2023),

Національної премії України ім. Т.Шевченка (2011).

Відзнаки:

Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011)

Орден святого апостола Андрія Первозваного (2024).

https://www.facebook.com/r.d.horak

https://esu.com.ua/article-30972

https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=1784

https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni

https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA_%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

https://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=47

https://day.kyiv.ua/article/kultura/roman-horak-ivan-franko-ne-daye-spokoyu-bahatom-do-sohodni

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA%20%D0%A0$

https://photo-lviv.in.ua/bahatohrannist-postati-romana-horaka/

https://book-ye.com.ua/authors/roman-gorak/?srsltid=AfmBOopnIkujDRPDBNY1WYaEQZ3Y6-rj8P2mW7PdLlsOzG9udwJg3Oqf

https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/gorak-roman-dmitrovich-biografia/

http://irbis.npu.edu.ua/cgi-bin/irbis64r_plus/cgiirbis_64_ft.exe?LNG=uk&Z21ID=162079710779797212&I21DBN=KV_FULLTEXT&P21DBN=KV&S21STN=1&S21REF=&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&USES21ALL=1&S21STR=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA%2C%20%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%20%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

http://catalog.lounb.org.ua/bib/575535

http://www.golos.com.ua/article/90187

http://terenyplus.lviv.ua/?p=1252

https://litgazeta.com.ua/chytaty-onlayn/gorak-roman-dmitrovich-trichi-meni-avlalas-lubov/

https://ukrlit.net/biography/gorak.html

http://catalogue.nlu.org.ua/?arg4=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0

https://catalog.lounb.org.ua/bib/402319

https://nashformat.ua/authors/roman-gorak-books?srsltid=AfmBOopbzFRG90J-9uzO3QsRlMGW7fppOt5DBLbdWU07X4ZUWE1V2Lpv

http://catalog.library.cv.ua/cgi-bin/irbis64r_12/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&Z21ID=&I21DBN=GENCAT&P21DBN=GENCAT&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=30&S21P01=0&S21P02=1&S21P03=A=&S21STR=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA,%20%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD

https://opac.vpsr.gov.ua/cgi-bin/koha/opac-search.pl?q=ccl=au%3A%22%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA%2C%20%D0%A0.%20%D0%94.%22%20and%20au%3A%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA%2C%20%D0%A0.%20%D0%94.%20and%20%28%28%20%28allrecords%2CAlwaysMatches%3D%27%27%29%20and%20%28not-onloan-count%2Cst-numeric%20%3E%3D%201%29%20and%20%28lost%2Cst-numeric%3D0%29%20%29%29%20and%20au%3A%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA%2C%20%D0%A0.%20%D0%94.%20and%20au%3A%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA%2C%20%D0%A0.%20%D0%94.%20and%20au%3A%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA%2C%20%D0%A0.%20%D0%94.&sort_by=relevance&limit=available

https://opac.lpnu.ua/bib/647602

https://opac.ucu.edu.ua/cgi-bin/koha/opac-shelves.pl?page=81&shelfnumber=398&direction=asc&sortfield=title&op=view

https://esu.com.ua/today?date=17.01

https://chem.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/08/ZHYVA_KNYHA_VYPUSKNYKIV_KHIMICHNOHO_FAKUL-TETU.pdf

https://chl.kiev.ua/cgi-bin/sp/print/index.php?id=4948

https://opac.vpsr.gov.ua/cgi-bin/koha/opac-search.pl?q=au:%22%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA%2C%20%D0%A0.%22

https://dcrb.net/news/hranytel-veletiv-ukrajinskoho-duhu-2/

https://commons.wikimedia.org/wiki/Image:%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BA_-_24015715.jpg

https://www.calameo.com/books/004162522272b7fac80ec

https://www.libr.dp.ua/text/kraj/1574020.pdf

https://opac.library.pl.ua/cgi-bin/koha/opac-detail.pl?biblionumber=1619225&query_desc=su%3A%7B%D0%A6%D0%86%D0%A1%D0%98%D0%9A%2C%20%D0%9A%D0%92%D0%86%D0%A2%D0%9A%D0%90%7D

https://nz.lviv.ua/2018-2-31/

https://www.lsl.lviv.ua/index.php/uk/fahovi-vydannya/zapysky-lnnbu-im-v-stefanyka/zap2018/4928-2/

https://msmb.org.ua/actions/exhibition/import-so-starogo-sayta/nam-pora-dlya-ukraini-zhity/

https://horizons.vpi.kpi.ua/article/view/319283

https://msmb.org.ua/actions/exhibition/import-so-starogo-sayta/u-merehtinni-naydorozhchih-litsy-pisymenniki-na-tli-stolity/

http://irbis.library.kharkov.ua/cgi-bin/irbis64r_11_opac/cgiirbis_64.exe?LNG=uk&C21COM=S&I21DBN=NEW&P21DBN=NEW&S21FMT=fullwebr&S21ALL=%28%3C.%3EU%3D821.161.2%2706-2%3C.%3E%29&Z21ID=&S21SRW=TIPVID&S21SRD=&S21STN=1&S21REF=10&S21CNR=10

https://nlu.org.ua/storage/files/PDF_2021/spisok_07.05.2021.pdf

https://library.vspu.edu.ua/polki/franko/statti/mifi_pro_ivana_franka.pdf

https://uamodna.com/articles/zhuravli-vidletili-roman-gorak-prezentuvav-knygu-pro-vytonchenu-zhinku-i-talanovytu-spivachku-kvitku-cisyk/

http://unicat.nlb.by/opac/pls/dict.dic_tst_first?tu=r&name_view=va_all&a_001=BY-NLB-ar14560203&l_siz=20&qstr=lz2=rus

https://bibliokids-mrpl.com.ua/images/OurEditions/Stefanik.pdf

http://izbornyk.org.ua/ulencycl/ule33.htm

https://portal.lviv.ua/news/2003/10/28/164525

https://i-ua.tv/culture/24226-mariia-zankovetska-zi-lvova-do-kyieva

https://lib.knmau.com.ua/%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C-%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%BC%D0%B0%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97/

https://www.biblioteka.uz.ua/vistavka/?presentation=271

·        Л. Новиченко: «Хочемо бачити вас майстрами» /»Дніпро, № 4. 1982 р.

·        Леонід Новиченко: «День крізь день» / Вітчизна, № 3,1984 р.

·        Богдан Мельничук, Галина Нивчук:  «Художнє слово про  Леся Мартовича» /Науковий вісник  Чернівецького університету. Серія: Слов’янська філологія, випуск 9, 1996 р.

·        Марта Тарнавська: «Реабілітація Ірини Вільде» / «Нові дні». вересень-жовтень 1997 р.

·        Галина Скірська: «Свої почуття ми перевіряємо за великими людьми»/ «Український шлях» від 13-17 10.2001 р.

·        Роман Горак: «Бути українським письменником – кара Божа» / Київ, № 10, 2001 р.

·        Богдан Залізняк: «Так я нетерплячий, злий і протестант...» / Високий замок від 18.01. 2002 р.

·        Ігор Пилипейко: «Заслуговує доброго слова» / Літературна Україна від 3.10.2002 р.

·        Роман Кухарук:  «Література  єдиного потоку» / Літературна Україна, № 40, від 7.11. 2002 р.

·        Ірина Єгорова:  «Вічний опозиціонер» /  День, від 17.03. 2004 р.

·        Михайло Василенко: «Ґрунтовний життєпис Великого Каменяра» / Дивослово, № 10, 2004 р.

·        Михайло Василенко: «Ґрунтовний  унікальний життєпис  Великого Каменяра» / Голос України. № 210 від 9.11.2010  р.

·        Іван Лучук:  «Завершення колосального десятитомника» / «Голос України», № 244 від 24.12.2010 р.

·        Тетяна Поліщук. «Нова Заньковецька» / День, № 212-213 від 19-20.11.2010 р.

·        Ярослав Гнатів: «Інтелект нашої літератури», / Українське літературознавство, вип.66, 2011 р.

·        Іван Корчук: «Франко для мене – альфа, бета та омега» / Високий замок, 4-6.03.2011 р.

·        Михайло Василенко: «Ґрунтовний унікальний життєпис Івана Франка» / Українська літературна газета  від 28.01.2011 р.

·        Тетяна Козирєва: «Іван Франко не дає спокою до сьогодні» / День , № 34-35 від 25-26 .02. 2011 р.

·        Михайло Василенко: «Оборонець українських світочів» / «Голос України» від 4.02.2012 р.

·        Михайло Василенко: «Оборонець українських світочів» / Дзвін, № 1, 2012 р.

·        Михайло Василенко: «Василь Стефаник Романа Горака / Дзвін, №3 .2012 р.

·        Яким Горак. «Творчий портрет Романа Горака» / «Заграва» (календар-альманах Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки),  2012 р.

·        Оксана Загайко: « Кохання Франка» / Дзеркало тижня, № 30 від 27.08.2016 р.

·        Устина Вовк:  «Спогад про Саломею» / Дзвін №3 2017 р.

·        Юрій Николишин: «Гора Горак» / Дзвін, 3 12, 2018 р.

·        Григорій Шумейко: «Множинна велич особистості» / Дзвін. № 1-2 2024 р.

Родина

Дружина: Горак (Пиріжок) Надія Андріївна, 1950 р.н., закінчила Львівський інститут декоративного та прикладного мистецтва (1974),  член Спілки  майстрів народної творчості. До виходу на пенсію працювала викладачем Львівського  коледжу прикладного та декоративного мистецтва ім. Ів.Труша.

Сини: Горак Яким, 1974 р.н., закінчив Львівську консерваторію ім. М.Лисенка та аспірантуру Інституту народознавства ім. М.Лисенка у Києві, кандидат мистецтвознавства. доцент Львівської музичної академії ім. М.Лисенка;

Горак Андрій, 1879 р.н., закінчив Львівський медичний інститут та Київську військо-хірургічну академію. Працює лікарем-травматологом;

Горак Іван, 1984 р.н. Закінчив факультет іноземних мов Львівського університету, аспірант кафедри англійської мови Львівського національного університету ім. І.Франка.

  1. а б в г Чеська національна авторитетна база даних