Гірський масив — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гірськи́й маси́в —
- У геології — ділянка земної кори, яка характеризується єдиними умовами утворення та подібними властивостями компонентів, що її складають.
- У фізичній географії — геоморфологічна підодиниця, сукупність гір неправильних обрисів у плані, які становлять єдину групу[1]. Лежить гірський масив більш-менш ізольовано і має приблизно однакові протяжність і ширину (масив Монблан в Альпах, Моголтау(інші мови) в Тянь-Шані). Гірські масиви як правило слабко розчленовані, мають яскраво виражену морфологічну єдність. Від сусідніх хребтів гірської системи відокремлені широкими і глибокими долинами.
Гірські масиви, складені вапняковими породами, що взаємодіють з водою, називаються карстовими.
.jpg)
- ↑ Словник-довідник з фізичної географії / укл-чі Єна О. В., Супричов О. В. — Київ, 2002. — с. 238
- ↑ The Sydney Morning Herald, November 6, 2009. 6 листопада 2009. Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 1 вересня 2020.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування N 846/9445 від 7 липня 2004 року.