uk.wikipedia.org

Гірчак європейський — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гірчак європейський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Підряд: Короповидні (Cyprinoidei)
Родина: Acheilognathidae
Рід: Гірчак (Rhodeus)
Вид: Гірчак європейський
Rhodeus sericeus
(Bloch, 1782)
Синоніми
  • Cyprinus amarus Bloch, 1782
  • Rhodeus amarus meridionalis (non Karaman, 1924)
  • Rhodeus genitalis Walecki, 1863
  • Rhodeus lucinae Walecki, 1863
  • Rhodeus sericeus (non Pallas, 1776)
  • Rhodeus sericeus amarus (Bloch, 1782)

Посилання

Вікісховище: Rhodeus amarus
Віківиди: Rhodeus amarus
EOL: 217578
ITIS: 163610
МСОП: 135635
NCBI: 98397

Гірчак європейський, або звичайний, пукас (Rhodeus amarus) — вид риб родини ахейлогнатових (Acheilognathidae). В Європі вид охороняється Бернською конвенцією[1].

Іноді його характеризують як підвид гірчака амурського Rhodeus sericeus amarus.

Прісноводна бентопелагічна риба, що сягає 9,5 см завдовжки.

Зустрічається у прісних водах Європи: басейни Північного моря, південної Балтики, Чорного, Егейського морів (стоки Мариці та Струми); у басейні Середземного моря тільки в Роні (Франція) і басейні Дрону (Албанія, Чорногорія, Північна Македонія). Також у басейні Каспійського моря.

На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид».[2] Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому гірчак європейський занесений до Резолюції 6 Бернської конвенції, для яких Україна створює Смарагдову мережу, Додатку ІІІ цієї ж конвенції (охоронна категорія: види фауни, що підлягають охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[1][3]

  1. а б Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годлевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010.  — 80 с. (с. 41). — ISBN 978-966-7830-13-5
  2. Гірчак європейський у Червоному списку МСОП
  3. Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 53)