uk.wikipedia.org

Костроменко Вадим Васильович — Вікіпедія

  • ️Wed Sep 26 1934

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вадим Костроменко
Зображення
Зображення
Дата народження26 вересня 1934 (90 років)
Місце народженняАртемівськ, Сталінська область, Українська СРР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті1 листопада 2017 (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіОдеса, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна =
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіякінооператор, кінорежисер Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна спілка кінематографістів України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів орден «За заслуги» III ступеня
заслужений діяч мистецтв України

IMDbID 0467517 Редагувати інформацію у Вікіданих

Вадим Васильович Костроменко (26 вересня 1934, Бахмут, Донецька область, Українська РСР — 1 листопада 2017) — радянський і український кінооператор, кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, орденом «За заслуги» III ст., медалями.

Народився в родині службовця. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1957, майстерня Б. Волчека).

З 1957 р. — оператор Одеської кіностудії художніх фільмів.

Директор Музею Одеської кіностудії.

Член Національної спілки кінематографістів України.

Батько українського кіносценариста Дмитра Костроменка.

Пішов з життя після важкої хвороби 1 листопада 2017 року[1].

Оператор-постановник:

Режисер-постановник:

  • Очерки истории Одесской киностудии: факты, документы, воспоминания, байки (в двух книгах). — Одесса: Друк Південь, 2010, 2011
  • Спілка кінематографістів України. 1985. — С.81;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.213;
  • Митці України. К., 1992. — С.323;
  • Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.325;
  • Хто є хто в Україні. К., 1997. — С.247;
  • УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.710.