Лип'я — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лип'я
пол. Lipie
.jpg)
споруджена у 1900 р.
зруйнована у 1981 р.
Координати 49°18′18″ пн. ш. 22°42′03″ сх. д. / 49.305° пн. ш. 22.70083333° сх. д.
| Країна | Польща |
|---|---|
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Бещадський повіт |
| Гміна | Чорна |
| Населення | 201 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 13 |
| Поштовий індекс | 38-710 |
| Автомобільний код | RBI |
| SIMC | 0348016 |
| OSM | ↑1748182 ·R (Ґміна Чорна) |
Лип'я Лип'я (Польща) |
Лип'я Лип'я (Підкарпатське воєводство) |
|
Ли́п'я (також Ли́п'є, пол. Lipie) — колишнє бойківське село Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Населення — 201 особа (2011[1]).
У 1880 році в селі налічувалось 382 мешканці та 9 на фільварку (всі — греко-католики).
У міжвоєнний період входило до ґміни Ломна Турківського повіту Львівського воєводства.
У 1939 році в селі проживало 710 мешканців, з них 580 українців-грекокатоликів, 100 поляків (прибулі працівники нафтових свердловин — у 1921 р. їх ще не було) і 30 євреїв[2].
З 1944 по 1951 рік місцевість належала до Стрілківського району Дрогобицької області УРСР. У 1951 році після обміну територіями жителі були виселені, більшість (110 родин) — до колгоспу ім. Сталіна Врадіївського району (тепер Миколаївської області) у села Новопавлівка та Іванівка.[3]
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
У Лип'ї народився Григорій Малиновський, український та американський підприємець, меценат.
Перші відомості про церкву відносяться до 1600 року. У 1839 році парафію з візитом відвідав єп. Іван Снігурський.[4] У 1900 році була побудована нова церква Собору Пресвятої Богородиці[4] в українському національному стилі. Після передачі села до складу Польської Народної Республіки та виселення мешканців споруда була розграбована, а згодом передана ново-поселеним тут римо-католикам. У ніч з 17 на 18 травня 1981 року спалена. Під час пожежі було знищено також покрівлю дзвіниці. Після серії руйнацій залишився підмурівок та більша частина дзвіниці.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 105 | 24 | 73 | 8 |
| Жінки | 96 | 18 | 58 | 20 |
| Разом | 201 | 42 | 131 | 28 |
- Руїни церкви св. Параскеви, згорілої в 1981 р. (була парохіяльною церквою Жукотинського деканату Перемиської єпархії УГКЦ).
- Дзвіниця XIX ст.
- Прицерковний цвинтар.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лип'я
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 76, 121 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- ↑ Кляшторна Н. О. Акція-51. Останні свідки. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 232 с.: іл. ISBN 966-7151-67-0 [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.] — с. 192.
- ↑ а б Шематизмъ Всего Клира греко-католического епархій соединенныхъ Перемыской, Самборской и Сяноцкой на рокъ 1909 / Перемышль: печ. гр.-кат капитулы. - С. 140
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Lipie (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 257. (пол.) (пол.)