Луїс Енріке — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Луїс Енріке
Особисті дані
Повне ім'я	Луїс Енріке Мартінес Гарсія
Народження	8 травня 1970 (54 роки)
	Хіхон, Іспанія
Зріст	180 см
Вага	73 кг
Громадянство	Іспанія
Позиція	Півзахисник
Юнацькі клуби
1981–1988 1994–1998	«Спортінг» (Хіхон) →  «Ла Брана»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1988–1990 «Спортінг Б» (Хіхон) 27 (5) 1989–1991 «Спортінг» (Хіхон) 36 (14) 1991–1996 «Реал Мадрид» 157 (15) 1996–2004 «Барселона» 207 (73)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 1990–1991 Іспанія U-21 5 (0) 1991–1992 Іспанія U-23 14 (3) 1991–2002 Іспанія 62 (12) 1999–2000 Астурія 2 (0)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада 2008–2011 «Барселона Б» 2011– 2012 «Рома» 2012–2013 «Сельта» 2014–2017 «Барселона» 2018–2019 Іспанія 2019–2022 Іспанія 2023– «ПСЖ»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 9 липня 2018.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 9 липня 2018.
*** Тільки на посаді головного тренера.
Луїс Енріке у Вікісховищі

Луїс Енріке (ісп. Luis Enrique, 8 травня 1970, Хіхон) — іспанський футболіст, півзахисник. Після завершення ігрової кар'єри — футбольний тренер, який, працюючи з «Барселоною», був визнаний найкращим тренером 2015 року за версією FIFA. З 2018 до 2022 року очолював тренерський штаб збірної Іспанії.

Як гравець насамперед відомий виступами за клуби «Реал Мадрид» та «Барселону», а також національну збірну Іспанії.

Вихованець футбольної школи клубу «Спортінг» (Хіхон). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1989 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 36 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Реал Мадрид», до складу якого приєднався 1991 року. Відіграв за королівський клуб наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі мадридського «Реала», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Іспанії, ставав володарем Суперкубка Іспанії та чемпіоном Іспанії.

1996 року перейшов до головного конкурента «вершкових» — клубу «Барселона» на правах вільного агента. За каталонський клуб відіграв 8 сезонів. Граючи у складі «Барселони» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У складі «Барселони» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 гола за гру першості. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще два титули володаря Кубка Іспанії, двічі ставав чемпіоном Іспанії, володарем Кубка Кубків УЄФА та володарем Суперкубка УЄФА. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за «Барселону» у 2004 році.

Протягом 1990–1991 років залучався до складу молодіжної збірної Іспанії. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

У складі збірної Іспанії U-23 брав участь в Олімпійських іграх 1992 року, на яких здобув золоті медалі.

1991 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 62 матчі, забивши 12 голів.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США, чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату світу 1998 року у Франції та чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї.

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2008 року, очоливши тренерський штаб команди «Барселона Б».

З 8 червня 2011 року по 10 травня 2012 року очолював тренерський штаб італійської «Роми», а протягом 2012—2014 років був головним тренером «Сельта».

19 травня 2014 року оголошений новим тренером іспанської «Барселони». Там він за один сезон виграв Лігу чемпіонів, Чемпіонат та Кубок Іспанії. А потім, також разом з «Барселоною», переміг у Суперкубку УЄФА.

11 січня 2016 року був визнаний найкращим тренером 2015 року за версією ФІФА.

28 серпня 2016 року «Барселона» здобула перемогу над «Атлетіком» (1:0), що дозволило Луїсу Енріке встановити світовий рекорд. Йому знадобилося всього 126 матчів, щоб здобути 100 перемог^[1]. Проте 1 березня 2017 року тренер оголосив, що не продовжуватиме співпрацю з «Барселоною» після завершення його контракту, чинного до літа того ж року.

9 липня 2018 року було офіційно оголошено, що Луїс Енріке очолив тренерський штаб національної збірної Іспанії, яка тижнем раніше вибула з боротьби на чемпіонаті світу, поступившись вже на стадії 1/8 фіналу господарям турніру, збірній Росії, у серії післяматчевих пенальті^[2].

5 липня 2023 року Луїс Енріке офіційно заступив на посаду головного тренера французького Парі Сен-Жермен^[3].

Сезон	Команда	Чемпіонат	Національний кубок	Континентальні кубки	Інші змагання	Усього
Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1989–90	«Спортінг» (Хіхон)	ПД	1	0	КІ	0	0	-	-	-	-	-	-	1	0
1990–91	ПД	35	14	КІ	9	3	-	-	-	-	-	-	44	17
Усього за «Спортінг» (Хіхон)	36	14		9	3		-	-		-	-	45	17
1991–92	«Реал Мадрид»	ПД	29	4	КІ	6	1	КУЄФА	6	0	-	-	-	41	5
1992–93	ПД	34	2	КІ	6	0	КУЄФА	8	1	-	-	-	48	3
1993–94	ПД	28	2	КІ	4	1	КВК	6	0	СІ	2	0	40	3
1994–95	ПД	35	4	КІ	2	0	КУЄФА	6	0	-	-	-	43	4
1995–96	ПД	31	3	КІ	0	0	ЛЧ	8	0	СІ	2	0	41	3
Усього за «Реал Мадрид»	157	15		18	2		34	1		4	0	213	18
1996–97	«Барселона»	ПД	35	17	КІ	7	1	КВК	7	0	СІ	2	0	51	18
1997–98	ПД	34	18	КІ	6	3	ЛЧ	6	4	СУ+СІ	2+1	0	47	25
1998–99	ПД	26	11	КІ	3	0	ЛЧ	3	1	СІ	2	0	34	12
1999–00	ПД	19	3	КІ	5	3	ЛЧ	7	6	СІ	2	0	33	12
2000–01	ПД	28	9	КІ	4	1	ЛЧ	9	6	-	-	-	41	16
2001–02	ПД	23	5	КІ	0	0	ЛЧ+КУЄФА	15	6	-	-	-	38	11
2002–03	ПД	18	8	КІ	0	0	ЛЧ	8	2	-	-	-	26	10
2003–04	ПД	24	3	КІ	1	0	КУЄФА	5	2	-	-	-	30	5
Усього за «Барселоне»	207	73		26	8		60	27		9	0	302	109
Усього за кар'єру	400	102		53	13		94	28		13	0	560	144