uk.wikipedia.org

Межиров Олександр Петрович — Вікіпедія

  • ️Wed Sep 26 1923

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Межиров Олександр Петрович
рос. Александр Петрович Межиров Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 вересня 1923[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер22 травня 2009[3][4] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПередєлкінський цвинтарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмовознавець, поет, літературний критик, перекладач Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛітературний інститут імені Горького і СШ №57 (Москва)d Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛітературний інститут імені Горького Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіДіжур Белла Абрамівна і Неізвєстний Ернст Йосипович Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМежирова Зоя Олександрівнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Учасникнімецько-радянська війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Державна премія СРСР

CMNS: Межиров Олександр Петрович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олександр Петрович Межиров (26 вересня 1923, Москва — 22 травня 2009, США) — російський радянський поет і перекладач.

Народився в інтелігентній єврейській родині (батько — юрист Петро Ізраїльович Межиров (1888—1958); мати — вчителька німецької мови Єлизавета Семенівна Межирова (1888—1969)). У 1941 році Олександр зі шкільної лави пішов на фронт. У 1948 році вступив до Літературного інституту імені Горького. Перша книга віршів «Дорога далеко» вийшла в 1947 році. Особливу популярність отримала опублікована в ній балада «Комуністи, вперед!».

Поет багато займався перекладами, особливо грузинських і литовських авторів. Він видав кілька книжок віршів: «Нові зустрічі», «Комуністи, вперед!», «Повернення», «Прощання зі снігом» та інші. Остання збірка Межірова «Бормотуха» побачила світ у 1991 році.

Олександр Межиров був членом Спілки письменників СРСР, він нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями «За оборону Москви», «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною». Межиров був удостоєний звання лауреата Державної премії СРСР та лауреата Державної премії Грузинської РСР.

3 1994 року жив у США.