uk.wikipedia.org

Мечислав Потоцький — Вікіпедія

  • ️Thu Jan 31 1878

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мечислав Потоцький
Народився1810 Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Австрійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер31 січня 1878 Редагувати інформацію у Вікіданих
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛичаківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьземлевласник, історик, археолог Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьохорона пам'яток історії та культури[1] і реставрація[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВаршавський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпольська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоКраківське наукове товариство[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Potocki (Lubicz)d Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоFranciszek Ksawery Potockid Редагувати інформацію у Вікіданих

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.

Мечислав Людвік Потоцький (пол. Mieczysław Ludwik Potocki; 1810, Львів — 31 січня 1878) — граф, мистецтвознавець, організатор служби з консервації пам'яток Східної Галичини. Представник роду Потоцьких гербу Любич. Учасник повстання (офіцер війська польського) 1831 року. Кавалер хреста Віртуті Мілітарі. Сприяв перевезенню статуї Збручанського Світовида до Кракова, чим врятував її від знищення. Син Францішека Ксаверія Потоцького та Маріанни з Червінських[3]. Навчався у Варшавському університеті. Не дозволив будівничому Єсселю Гершелю, який керував роботами з відновлення Костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (Городенка), змінити деякі деталі фасаду храму.[4] Володів маєтком у селі Коцюбинчики.[5] Похований на полі № 15 Личаківського цвинтаря.[6]

Надгробок Мечислава Потоцького, літо 2015
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/potocki-mieczyslaw/
  3. Polona. polona.pl. Процитовано 12 січня 2023.
  4. Krasny P., Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2009. — T. 18. — 509 il. — S. 85. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
  5. Kociubińczyki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 233. (пол.) — S. 233. (пол.)
  6. Ludwik Mieczysław Potocki [Архівовано 21 травня 2014 у Wayback Machine.]. (пол.)