Мошківці — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Мошківці | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Калуський район |
Тер. громада | Войнилівська громада |
Код КАТОТТГ | UA26060110080061409 |
Основні дані | |
Перша згадка | 1446 |
Населення | ▼263[1] |
Площа | 2,91 км² |
Густота населення | 118,21 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77311 |
Телефонний код | +380 03472 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°11′19″ пн. ш. 24°32′57″ сх. д. / 49.18861° пн. ш. 24.54917° сх. д. |
Водойми | Дністер, Сівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77311, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Сівка-Войнилівська, вул. Шевченка, 14а |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Мо́шківці — село в Войнилівській громаді Калуського району Івано-Франківської області України.
Згадується 5 грудня 1446 року в книгах галицького суду[2].
У податковому реєстрі 1578 р. в селі фіксується піп — отже, вже тоді була церква[3].
У 1880 році було 334 мешканці в селі та 9 на землях фільварку (більшість — греко-католики, крім 55 римо-католиків), церква Різдва Найяснішої Діви Марії (парафія — Сівка)[4].
У 1939 році в селі проживало 600 мешканців (560 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів і 10 поляків)[5].
Після приєднання Західної України до СРСР село ввійшло 17 січня 1940 р. до новоутвореного Войнилівського району. 12 червня 1951 р. під приводом попереднього злиття колгоспів у колгосп ім. Лесі Українки Войнилівський райвиконком рішенням № 320 ліквідував Мошківську сільраду з приєднанням до Сівко-Войнилівської сільради.
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (храмове свято 21 вересня) збудована 1869 року.[6] Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у мошківській церкві 4 давні дзвони діаметром 58, 30, 22, 32 см, один із дзвонів вагою 16 кг, виготовлені в 1799, 1686, 1799 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[7]
- ФАП
- Народний дім
- 147 дворів, 348 мешканців.
Село газифіковане[8].
У селі є вулиці[9]:
- Братів Косарів
- Василя Стуса
- Гагаріна
- Клубна
- Лесі Українки
- Лугова
- Ольги Кобилянської
- Тичини
- Центральна
- Марійчин Андрій — «Тютюнник» (12.12.1914 с. Мошківці -13.04.1946 с. Суботів Галицького району) — сотенний сотні «Вітрогони»[10].
- Шинкарук Неоніла Іванівна — Заслужений працівник освіти України (2004).
- Д-р Ян Янув (пол. Jan Janów) ( 1888 — 1952) — польський філолог, наукові зацікавлення полягали здебільшого в дослідженні українських текстів 16—17 століть та порівнянні їх з польськими, і в українській діалектології Галичини.
- ↑ https://postcode.in.ua/ua/codes/city/7s9
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.151, № 1711 [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — s. 96. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 18 грудня 2017.
- ↑ Moszkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 730. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
- ↑ Мошківці Церква. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019.
- ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Сівко-Войнилівська сільська рада: життя на околиці району. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 18 січня 2016.
- ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
- ↑ Відтинок «Магура». (Калуська округа). Спогади. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 20 жовтня 2015.
- Moszkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 730. (пол.).— S. 730—731. (пол.)