uk.wikipedia.org

Міжнародна фонетична асоціація — Вікіпедія

International Phonetic Association
Міжнародна фонетична асоціація
АбревіатураМФА (англ. IPA)
Типнаукове товариство
міжнародна асоціаціяd
професійна асоціація Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗасновникPaul Passyd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1886[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Правовий статусprivate company limited by guaranteed[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Метанаукові дослідження з фонетики
Сферафонетика Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьвища освіта Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираЛондон[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ключові особиDaniel Jonesd
Peter Ladefogedd Редагувати інформацію у Вікіданих
Критерій членівмовознавець Редагувати інформацію у Вікіданих
Членів346 (вересень 2018)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Друкований органJournal of the International Phonetic Association Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт: internationalphoneticassociation.org Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Міжнародна фонетична асоціація у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Міжнаро́дна фонети́чна асоціа́ція (МФА, англ. International Phonetic Association, фр. L'Association phonétique internationale) — міжнародна організація, що має на меті сприяння дослідженням із фонетики і практичному використанню її досягнень. Головне досягнення асоціації — міжнародний фонетичний алфавіт (МФА, IPA), стандарт фонетичного представлення для всіх мов. Скорочення IPA використовують на позначення як алфавіту, так і асоціації. Друкований орган — «Журнал міжнародної фонетичної асоціації» (англ. Journal of the International Phonetic Association).

Історія

[ред. | ред. код]

1886 року група французьких і британських викладачів мов на чолі з французьким лінгвістом Полем Пассі утворила організацію, що з 1897 року стала відома як Міжнародна фонетична асоціація[4].

Президенти

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Теми

МФА

Спеціальні теми

Кодування

Легеневі (пульмонічні) приголосні

Місце → Губні Передньоязикові Дорсальні Ларингальні
Спосіб ↓ Губно-губні Губно-зубні Язиково-губні Зубні Ясенні Заясенні Ретро­флексні Серед­ньопід­небінні Задньо­язикові Увулярні Фарин­гальні/епігло­тальні Гор­танні
Носові m̥ m ɱ̊ ɱ n̼ n̥ n ɳ̊ ɳ ɲ̊ ɲ ŋ̊ ŋ ɴ̥ ɴ
Проривні p b p̪ b̪ t̼ d̼ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʡ ʔ
Сибілянтні африкати ts dz t̠ʃ d̠ʒ tʂ dʐ tɕ dʑ
Несибілянтні африкати pɸ bβ p̪f b̪v t̪θ d̪ð tɹ̝̊ dɹ̝ t̠ɹ̠̊˔ d̠ɹ̠˔ cç ɟʝ kx ɡɣ qχ ɢʁ ʡʜ ʡʢ ʔh
Сибілянтні фрикативи s z ʃ ʒ ʂ ʐ ɕ ʑ
Несибілянтні фрикативи ɸ β f v θ̼ ð̼ θ ð θ̠ ð̠ ɹ̠̊˔ ɹ̠˔ ɻ̊˔ ɻ˔ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ h ɦ
Апроксиманти β̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ ʔ̞
Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ̼ ɾ̥ ɾ ɽ̊ ɽ ɢ̆ ʡ̆
Дрижачі ʙ̥ ʙ r̥ r ɽ̊r̥ ɽr ʀ̥ ʀ ʜ ʢ
Бокові африкати tɬ dɮ tꞎ d𝼅 c𝼆 ɟʎ̝ k𝼄 ɡʟ̝
Бокові фрикативи ɬ ɮ ꞎ 𝼅 𝼆 ʎ̝ 𝼄 ʟ̝
Бокові апроксиманти l ɭ ʎ ʟ ʟ̠
Бокові одноударні ɺ̥ ɺ 𝼈̥ 𝼈 ʎ̆ ʟ̆

Нелегеневі приголосні

Г ГЗ З Я ЗЯ РФ СП ЗЯ У Г
Абруптивні Проривні pʼ tʼ ʈʼ cʼ kʼ qʼ ʡʼ
Африкати p̪fʼ t̪θʼ tsʼ t̠ʃʼ tʂʼ kxʼ qχʼ
Фрикативні ɸʼ fʼ θʼ sʼ ʃʼ ʂʼ ɕʼ xʼ χʼ
Бокові африкати tɬʼ c𝼆ʼ k𝼄ʼ
Бокові фрикативні ɬʼ
Кліки
(Верхні — заязичні;
нижні — увулярні) 		Без придиху[en] kʘ
qʘ 		kǀ
qǀ 		kǃ
qǃ 		k𝼊
q𝼊 		kǂ
qǂ
Дзвінкі ɡʘ
ɢʘ 		ɡǀ
ɢǀ 		ɡǃ
ɢǃ 		ɡ𝼊
ɢ𝼊 		ɡǂ
ɢǂ
Назальні ŋʘ
ɴʘ 		ŋǀ
ɴǀ 		ŋǃ
ɴǃ 		ŋ𝼊
ɴ𝼊 		ŋǂ
ɴǂ 		ʞ
 
Бокові без придиху kǁ
qǁ
Дзвінкі бокові ɡǁ
ɢǁ
Носові бокові ŋǁ
ɴǁ
Імплозивні Дзвінкі ɓ ɗ ᶑ ʄ ɠ ʛ
Глухі ɓ̥ ɗ̥ ᶑ̊ ʄ̊ ɠ̊ ʛ̥

Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати.
Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний.

Міжнародні організації Це незавершена стаття про міжнародну організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.