uk.wikipedia.org

Рейхсфюрер-СС — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Рейхсфюрер СС)

Рейхсфюрер-СС СС
Reichsführer-SS

Командний прапор Рейхсфюрера-СС

Рейхсфюрер СС Генріх Гіммлер

СС
Типкомандний
Статусне існує
АбревіатураRfSS
ЧленОсобистий штаб рейхсфюрера СС
Підзвітний Верховний керівник СС Адольф Гітлер
МісцеВевельсбург
Номінує фюрер
Призначає фюрер
Термін каденціїнеобмежений
Створення4 квітня 1925
Перший на посадіЮліус Шрек
Останній на посадіКарл Ганке
Скасовано8 травня 1945
Заступникзаступник рейхсфюрера-СС

[джерело?], райхсфю́рер CC[1], іноді райхсфірер CC[2] (нім. Reichsführer-SS — «Імперський керівник охоронних загонів»)  — найвище звання та посада в СС, за винятком «Верховного керівника СС» (нім. Der Oberste Fuehrer der SS), яке з січня 1929 року одноосібно мав Адольф Гітлер. Це спеціальне звання в СС існувало з 1925 по 1945 рік. До 1933 року це була вища посада в СС, а починаючи з 1934 року вона стала й вищим званням і посадою в СС.

Рейхсфюрер-СС було званням і посадою одночасно. Посада рейхсфюрера була створена в 1926 році Йозефом Берхтольдом. Попередник Берхтольда, Юліус Шрек, ніколи не називав себе рейхсфюрером, проте ця посада була присвоєна йому заднім числом пізніше. У 1929 році, ставши рейхсфюрером-СС, Генріх Гіммлер став називати себе саме так, замість свого звичайного есесівського звання. Це і стало прецедентом.

До «Ночі довгих ножів» у 1934 році СС був елітним корпусом у системі СА (штурмових загонів), а рейхсфюрер-СС підпорядковувався начальнику штабу СА. 20 липня 1934 року в рамках чистки СА СС було зроблено незалежним відділенням нацистської партії, що підпорядковувалося напряму лише Гітлеру. З цього моменту звання рейхсфюрера-СС стало званням і фактично найвищим званням СС[3]. На цій посаді Гіммлер був на папері еквівалентом генерал-фельдмаршала в німецькій армії[4][5]. Часто помилково указується, що спеціальне звання рейхсфюрера відповідало званню генерал-фельдмаршала у Вермахті. Насправді звання рейхсфюрера СС відповідало званню рейхсмаршала, а еквівалента званню генерал-фельдмаршала в структурі СС просто не існувало; також, як до 1942 року не існувало і еквівалента званню генерал-оберст.

У міру зростання позицій і авторитету Гіммлера в нацистській Німеччині зростав і його статус у «фактичному» сенсі[6]. Крім того, ніколи не було більше ніж одного рейхсфюрера-СС в будь-який час, і Гіммлер обіймав посаду як його особистий титул з 1929 року (перетворивши його на звання у 1934 році) до квітня 1945 року[7].

На початковому етапі існування Третього Рейху титул і звання рейхсфюрера-СС були позначенням посади очільника Загальних СС[8]. У цій ролі лідер СС був безпосереднім командувачем вищого окружного керівництва СС (SS-Oberabschnitt Führer); до 1936 року Рейхсфюрер-СС очолив три основні відділи СС: Загальні СС (нім. Allgemeine SS), частини посилення СС — війська політичних дій (нім. SS-Verfügungstruppe; SS-VT) і підрозділи «Мертва голова» — служба концентраційних таборів (нім. SS-Totenkopfverbände; SS-TV)[9][10].

Під час Другої світової війни рейхсфюрер-СС фактично виконував кілька додаткових ролей і мав величезну особисту владу. Він відповідав за всю внутрішню безпеку нацистської Німеччини. Він був наглядачем концентраційних таборів, таборів смерті (через Інспекцію концентраційних таборів і SS-TV), а також мобільних ескадронів смерті, «Айнзатцгруп» (через Головне управління імперської безпеки; РСХА)[11]. Згодом його вплив як на громадянську, так і на зовнішню політику став помітним, оскільки рейхсфюрер підпорядковувався безпосередньо Гітлеру, і його дії не були обмежені системою стримувань і противаг. Це означало, що посадовець міг безперешкодно впроваджувати широку політику, таку як нацистський план геноциду чи знищення євреїв, або ухвалювати проведення злочинних дій, як-то масова страта в Шталаг Люфт III.

Станом на 20 квітня 1934 року Гіммлер на посаді рейхсфюрера-СС уже контролював СД і Гестапо[12]. 17 червня 1936 року Гіммлера було призначено головою всієї німецької поліції, таким чином перебравши під свій контроль всю поліцію порядку (нім. Orpo) і кримінальну поліцію (нім. Kripo) Німеччини. В останній ролі він номінально підпорядковувався рейхсміністру внутрішніх справ Вільгельму Фріку[13]. Незрозуміло, яка частина цих повноважень технічно належала б офісу рейхсфюрера СС, якби ці обов'язки були розділені[14]}}. Ці питання стали спірними, коли Гіммлер став рейхсміністром внутрішніх справ у 1943 році.

Важко точно визначити повні детальні обов'язки та відповідальність рейхсфюрера-СС, окрім обов'язків лідера та старшого члена СС, оскільки, за словами історика Мартіна Віндроу, «з початком [Другої світової] війни було б неможливо точно визначити роль у державі» всього СС[15].

# Фото В/звання
Ім'я
Роки життя 		В посаді Стисла біографія
Початок Кінець Час
1 Юліус Шрек
(13 липня 1898 — 16 травня 1936) 		4 квітня 1925 15 квітня 1926 1 рік 11 днів німецький військовий та партійний діяч НСДАП, один із засновників Штурмових загонів (СА), «батько СС» і оберляйтер (рейхсфюрер) СС, близький довірений Адольфа Гітлера
2 Йозеф Берхтольд
(6 березня 1897 — 23 серпня 1962) 		15 квітня 1926 1 березня 1927 320 днів державний і політичний діяч нацистської Німеччини. Фактично — перший керівник СС, другий Рейхсфюрер-СС. СА-обергрупенфюрер
3 Ергард Гайде
(23 лютого 1901 — 19 березня 1933) 		1 березня 1927 6 січня 1929 1 рік 311 днів політичний діяч нацистської Німеччини, третій Рейхсфюрер-СС
4 Генріх Гіммлер
(7 жовтня 1900 — 23 травня 1945) 		6 січня 1929 29 квітня 1945 16 років, 113 днів німецький військовий та політичний діяч часів Третього Рейху, четвертий Рейхсфюрер-СС, один з головних осіб націонал-соціалістичної партії, один з найголовніших та найвпливовіших лідерів нацистської Німеччини, сподвижник Адольфа Гітлера. Воєнний злочинець, один з організаторів Голокосту
5 Карл Ганке
(24 серпня 1903 — 8 червня 1945) 		29 квітня 1945 8 травня 1945 9 днів німецький партійний діяч Третього Рейху, гауляйтер (1941—1945), СС-обергрупенфюрер (1944), останній Рейхсфюрер-СС (1945)

  • Погон

  • Петлиці (1942–1945)

  • Маскувальний костюм

    Маскувальний костюм

  • Автомобільний прапор "Рейхсфюрера-СС"

    Автомобільний прапор "Рейхсфюрера-СС"

  • Почесна шпага рейхсфюрера СС

Виноски
Джерела
  1. ↑ Український історичний журнал.
  2. ↑ Чортківська думка. — 1942. — № 1 (34, 23 серп.). — С. 1.
  3. ↑ Kershaw, 2008, с. 309—314, 316.
  4. ↑ CIA, 1999, с. 30.
  5. ↑ Zabecki, 2014, с. 1639.
  6. ↑ McNab, 2009, с. 9, 17, 26—27, 30, 46—47.
  7. ↑ McNab, 2009, с. 9, 17.
  8. ↑ Kershaw, 2008, с. 313, 316.
  9. ↑ Stein, 2002, с. 23.
  10. ↑ Flaherty, 2004, с. 156.
  11. ↑ McNab, 2009, с. 9, 35—36, 46—47.
  12. ↑ Evans, 2005, с. 54.
  13. ↑ McNab, 2009, с. 9, 46—47.
  14. ↑ Flaherty, 2004, с. 70—73.
  15. ↑ Windrow, 1982, с. 7.