Сан-Сальвадор-де-Жужуй — Вікіпедія
- ️Sat Dec 19 2015
Сан-Сальвадор-де-Жужуй San Salvador de Jujuy | ||
---|---|---|
| ||
![]() | ||
Основні дані | ||
24°11′13″ пд. ш. 65°17′57″ зх. д. / 24.18694° пд. ш. 65.29917° зх. д. | ||
Країна |
![]() | |
Регіон |
![]() | |
Столиця для |
Жужуй ![]() | |
Поділ |
| |
Засновано | 19 квітня 1593 | |
Площа | 19 км² | |
Населення | 265 249 осіб (2010) | |
· густота | 12 169,95 осіб/км² | |
Агломерація | 278 336 осіб | |
Висота НРМ | 1259 м | |
Міста-побратими |
Тариха, Калама ![]() | |
Телефонний код | (+54) 388 | |
Часовий пояс | UTC-3 | |
GeoNames | 3836564 | |
OSM | ↑3558182 ·R (Doctor Manuel Belgrano Department) | |
Поштові індекси | 4600 | |
Міська влада | ||
Адреса | Av. El Éxodo 215 | |
Mayor of San Salvador de Jujuyd ![]() |
Рауль Хорхе | |
Вебсайт | SanSalvadorDeJujuy.gov.ar | |
Мапа | ||
![]() | ||
| ||
| ||
![]() ![]() |
Сан-Сальвадо́р-де-Жужу́й (ісп. San Salvador de Jujuy, вимовл. Сан-Сальвадор-де-Хухуй) — місто на північному заході Аргентини, столиця провінції Жужуй. Населення 265 тис. жителів згідно з переписом 2010 року[2].

Перше поселення на території сучасного Сан-Сальвадора-де-Жужуй називалося Сьюдад-де-Ньєва (ісп. Ciudad de Nieva) та було засноване 20 серпня 1561 року Грегоріо де Кастаньєдою.
Друге місто, засноване у цій долині 13 жовтня 1575 доном Педро Ортісом де Сарате, було назване Сан-Франсіско-де-Алава (ісп. San Francisco de Alava).
Сучасне місто веде свою історію від третього поселення, заснованого Франсіско де Арганьярасом-і-Мургіа під іменем Сан-Сальвадор-де-Веласко-ен-ель-Вальє-де-Жужуй (ісп. San Salvador de Velazco en el Valle de Jujuy) 19 квітня 1593 року.
Під час війни за незалежність Аргентини на початку XIX століття місто було одним з найважливіших бастіонів та неодноразово опинялося у центрі подій тієї війни.
Місто отримало статус столиці провінції Жужуй відразу ж після відокремлення її від провінції Сальта у 1834.
1935 року було створено єпархію Жужуй з центром у Сан-Сальвадорі.
1973 року у місті було відкрито державний Національний університет Жужуя, у якому зараз налічується 4 факультети і 5 інститутів та навчається близько 10 000 студентів[3].
Клімат міста помірний. Середня річна температура 19,4 °C. Середня річна кількість опадів 777,7 мм. Літо тепле та дуже вологе, на січень припадає 75 % річної кількості опадів. Зима суха та м'яка. Червень — найсухіший місяць року. Абсолютний максимум температури повітря, зареєстрований за період спостереження з 1961 по 1990 роки 41,7 °C, абсолютний мінімум −6 °C.[4]
Клімат Сан-Сальвадор-де-Жужуй | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 40,2 | 38,4 | 36,0 | 34,5 | 33,9 | 34,1 | 39,9 | 38,0 | 41,3 | 40,5 | 41,7 | 42,0 | 42,0 |
Середній максимум, °C | 29,6 | 28,9 | 27,0 | 24,0 | 21,3 | 19,2 | 20,3 | 23,3 | 25,0 | 29,0 | 30,0 | 30,3 | 25,7 |
Середня температура, °C | 23,5 | 22,6 | 21,3 | 18,4 | 14,9 | 11,5 | 12,0 | 15,0 | 17,3 | 21,6 | 23,1 | 23,7 | 18,7 |
Середній мінімум, °C | 18,3 | 17,4 | 16,9 | 14,7 | 9,9 | 5,9 | 5,7 | 8,4 | 10,2 | 14,6 | 16,9 | 17,9 | 13,1 |
Абсолютний мінімум, °C | 9,4 | 7,5 | 7,7 | 1,5 | −1,9 | −6 | −5,6 | −6,9 | −1,8 | 1,8 | 4,2 | 8,5 | −6,9 |
Середня кількість сонячних годин(інші мови) на місяць | 229,4 | 194,9 | 176,7 | 171,0 | 195,3 | 150,0 | 207,7 | 217,0 | 204,0 | 204,6 | 207,0 | 229,4 | 2387,0 |
Норма опадів, мм | 191.2 | 140.6 | 141.9 | 59.1 | 8.7 | 1.9 | 5.9 | 5.4 | 3.0 | 22.5 | 58.2 | 139.3 | 777.7 |
Днів з опадами | 13 | 12 | 16 | 10 | 4 | 3 | 3 | 2 | 2 | 4 | 7 | 11 | 87 |
Вологість повітря, % | 76 | 78 | 82 | 83 | 80 | 79 | 72 | 63 | 56 | 56 | 64 | 71 | 72 |
Джерело: Servicio Meteorologico Nacional,[4] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[5] UNLP (sun only)[6] |
Сан-Сальвадор-де-Жужуй відзначається своєю архітектурою. Найвизначнішими пам'ятками міста є:
- Будинок уряду — будівля, що поєднує іспанський колоніальний стиль, італійський неокласицизм і архітектуру французької Belle Époque.
- Кафедральний собор — будівля у колоніальному стилі з бароковими деталями XVII ст.
- Театр Мітре — один із найдавніших в Аргентині, збудований у 1901 році в італійському стилі
- Муніципалітет
- Каплиця Святої Варвари (ісп. Capilla de Santa Bárbara) — приклад релігійної архітектури XVIII ст.
- Базиліка Святого Франциска (ісп. Iglesia San Francisco) — перша будівля, зведена францисканцями у місті між 1611 і 1618 роками. Поєднує елементи бароко і неоманьєризму. У базиліці знаходиться музей релігійного мистецтва.
- Старовинна залізнична станція
- Центральний ринок
- Шпиталь Сан-Роке
- Провінційний історичний музей
- Музей природничих наук ім. Чарльза Дарвіна
- Національний коледж
Неподалік від міста знаходиться долина Кебрада-де-Умауака, національний парк Калілегва, Семиколірний пагоб, фортеця Пукара-де-Тілкара.
Щороку з 16 по 26 вересня у місті проводиться Фестиваль Студентів.
Сан-Сальвадор-де-Жужуй має такі шляхи сполучення:
- автошляхи:
- національні автотраси № 9, 66
- провінційна автотраса № 56, 2, 1
- залізниця імені генерала Мануеля Бельграно
- міжнародний аеропорт Губернатор Орасіо Гусман
Відстань від Сан-Сальвадор-де-Жужуй до великих міст (автошляхами) | ||
---|---|---|
![]() |
![]() |
![]() ![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() ![]() | ||
![]() | ||
![]() ![]() Ла-Ріоха ~ 719 км |
Сальта ~ 92 км Сан-Мігель-де-Тукуман ~ 332 км |
Ресістенсія ~ 846 км Коррієнтес ~ 859 км |
У місті Сан-Сальвадор-де-Жужуй народилися такі відомі люди:
- Хорхе Кафруне — фольклорний співак
- Мігель Перейра — кінорежисер, володар Срібного Ведмедя Берлінського кінофестивалю
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 16 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2015. Процитовано 28 травня 2016.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2015-12-19 у Wayback Machine.] - ↑ http://www.unju.edu.ar/index2.php?option=com_content&do_pdf=1&id=14
- ↑ а б Datos Estadísticos (Período 1981-1990) (Spanish) . Servicio Meteorologico Nacional. Процитовано 23 серпня 2012.
- ↑ Jujuy, Jujuy. Estadísticas meteorológicas decadiales (Spanish) . Oficina de Riesgo Agropecuario. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 12 червня 2015.
- ↑ Datos bioclimáticos de 173 localidades argentinas. Atlas Bioclimáticos (Spanish) . Universidad Nacional de La Plata. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 26 листопада 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-01-19 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт(ісп.)
- Театр Мітре(ісп.)
- Туристичні принади(ісп.)
- Туристичні поради(ісп.)
- Інформація про місто(ісп.)
№ | Назва | Провінція | Населення | № | Назва | Провінція | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Буенос-Айрес ![]() Кордова |
1 | Буенос-Айрес | самоврядне місто | 2 983 000 | 11 | Ресістенсія | Чако | 409 000 | Росаріо ![]() Мендоса |
2 | Кордова | Кордова | 1 519 000 | 12 | Сантьяго-дель-Естеро | Сантьяго-дель-Естеро | 406 000 | ||
3 | Росаріо | Санта-Фе | 1 429 000 | 13 | Коррієнтес | Коррієнтес | 383 000 | ||
4 | Мендоса | Мендоса | 1 082 000 | 14 | Посадас | Місьйонес | 355 000 | ||
5 | Тукуман | Тукуман | 868 000 | 15 | Жужуй | Жужуй | 338 000 | ||
6 | Ла-Плата | Буенос-Айрес | 836 000 | 16 | Неукен | Неукен | 309 000 | ||
7 | Мар-дель-Плата | Буенос-Айрес | 633 000 | 17 | Баїя-Бланка | Буенос-Айрес | 307 000 | ||
8 | Сальта | Сальта | 625 000 | 18 | Парана | Ентре-Ріос | 274 000 | ||
9 | Санта-Фе | Санта-Фе | 530 000 | 19 | Формоса | Формоса | 258 000 | ||
10 | Сан-Хуан | Сан-Хуан | 513 000 | 20 | Сан-Луїс | Сан-Луїс | 218 000 |