Сарезьке озеро — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сарезьке озеро | |
---|---|
![]() | |
38°15′00″ пн. ш. 72°37′00″ сх. д. / 38.25° пн. ш. 72.616666666667° сх. д. | |
Розташування | |
Країна |
![]() ![]() |
Регіон |
Гірський Бадахшан ![]() |
Розташування |
Рушанський район, ![]() |
Прибережні країни |
![]() |
Геологічні дані | |
Розміри | |
Площа поверхні | 79,7 км² |
Висота | 3 263 м |
Глибина середня | 201,8 м |
Глибина макс. | 505 м |
Довжина | до 55,8 км |
Ширина | до 3,3 км |
Берегова лінія | 162 км |
Об'єм | 16 074 км³ |
Вода | |
Басейн | |
Вливаються | Мургаб |
Витікають | Мургаб |
Площа басейну |
15 775 км² ![]() |
Країни басейну | Таджикистан |
Інше | |
Дамба, гребля |
Усойська гать ![]() |
Geonames |
1220647 ![]() |
![]() | |
| |
![]() ![]() |
Саре́зьке о́зеро (тадж. Сарез кӯл, МФА: [sɐˈɾes‿kʰɵl]) — високогірне озеро у Памірі, в Таджикистані.
Озеро утворилось у ніч з 5 на 6 (з 18 на 19 за новим стилем) лютого 1911 року[1], коли землетрус в 9 балів за шкалою Ріхтера спричинив обвал гірських порід у долину річки Мургаб. Близько 2 км³ каменю сповзло до долини, поховавши під собою таджицький кишлак Усой з 54 жителями.[1][2] Обвал перегородив ущелину, загативши при цьому річку Мургаб.
Пізніше вода озера, що піднялась перед камінням греблі (гребля Усой), затопила кишлак Сарез (звідси і назва). Поступово Мургаб знайшов собі стік через частину греблі, але вона вистояла. Геологи вважають, що гребля нестійка й може зруйнуватися в часі майбутнього сильного землетрусу. Береги стрімкі, прямовисні скелі.
Із 1914 року Усойська гребля почала протікати. Над озером нависає масивна частина гірських порід. Якщо вона зсунеться в озеро, то неминуча катастрофа із мільйонами жертв. Уряд Таджикистану неодноразово звертався за допомогою у вирішенні питання озера до сусідніх країн. Поки що далі проектів діло не йшло[3].
- ↑ а б Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1.
- ↑ Кравчук П. А. Географический калейдоскоп. — К. : Радянська школа, 1988. — 143 с. — 130 тис. прим. — ISBN 5-330-00384-9. (рос.) — с. 83.
- ↑ Сарез. Экологическая угроза (рос)