uk.wikipedia.org

Сланко В'ячеслав Анатолійович — Вікіпедія

️Sat Feb 01 1947

Сланко В'ячеслав Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

В'ячеслав Анатолійович Сланко

Народився	1 лютого 1947 Київ, УРСР
Помер	11 вересня 2018 (71 рік) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	актор театру і кіно
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb	ID 4186702

Нагороди та премії
Заслужений артист України

Сланко В'ячеслав Анатолійович (нар. 1 лютого 1947, Київ — пом. 11 вересня 2018, Київ) — радянський, український актор театру і кіно. Заслужений артист України (1994)^[1]^[2].

Завершив навчання в середній загальноосвітній школі № 138 у Києві^[3].

Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1969, курс В. Неллі).

Після інституту 15 років працював в Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки (спектакль «Діти Ванюшина» (Олексій) та ін.).

Був провідним актором Молодого театру з 1983 по 2008 роки, знімався в кіно та телесеріалах (переважно ролі другого плану).

Вів радіопрограму «Від суботи до суботи».

Помер 11 вересня 2018 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.

Грав у фільмах:

«Ефект Ромашкіна» (1973; в титрах — Н. Сланко)
«Р. В. С.» (1977, червоний командир)
«Біла тінь» (1979, Бабенко)
«Довгі дні, короткі тижні...» (1980)
«Сад Гетсиманський» (1993)
«Царівна» (1994, Маєвський)
«Акваріум» (1995)
«Роксолана» (1997, т/с, «Дружина Халіфа»)
«Як гартувалася сталь» (1999, полковник Голуб)
«Роксолана. Володарка імперії» (2003, т/с, Грітті)
«Попіл Фенікса» (2004, епізод)
«Дев'ять життів Нестора Махна» (2006, епізод)
«Богдан-Зиновій Хмельницький» (2006)
«Повернення Мухтара» (2006)
«Опер Крюк» (2006, Чижов)
«За все тобі дякую-2» (2006)
«П'ять хвилин до метро» (2006, епізод)
«Мертвий, живий, небезпечний» (2006, Ковальов)
«Театр приречених» (2006, епізод)
«Чужі таємниці» (2007)
«1941» (2009)
«Повернення Мухтара-5» (2009)
«Брат за брата» (2010)
«Земля забуття» (2011)
«Биття серця» (2011, Борис Сергійович)
«Повернення Мухтара-7» (2011)
«Лють» (2011, Волков)
«Я прийду сама» (2011—2012)
«Повернення Мухтара-8» (2012)
«Синдром дракона» (2012)
«Наречена мого друга» (2012, Анатолій Георгійович)
«Порох і дріб» (2012, Бєлогорський)
«Звичайна справа» (2013) та ін.

Озвучування:

«Таємниці Межигір'я» (1993, док. фільм, «Укртелефільм», реж. В. Соколовський) — читає текст за кадром

↑ Указ Президента України від 25 травня 1994 року № 257/94 «Про присвоєння почесних звань України працівникам міста Києва»
↑ ВЯЧЕСЛАВ СЛАНКО на kino-teatr.ru
↑ «Історія школи» — офіційний сайт школи № 138 у Києві. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 10 лютого 2014. [Архівовано 2014-06-23 у Wayback Machine.]

В'ячеслав Сланко на сайті IMDb (англ.)
Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)
Алла Подлужна. «Казкар» із Молодого театру | Газета «День» (2 лютого 2007)

Категорії: