Цефей (сузір'я) — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Цефей | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Cepheus |
| Род. відмінок | Cephei |
| Скорочення | Cep |
| Пряме піднесення | 22год хв |
| межі | від 20год 00хв до 8год 00хв |
| Схилення | 70° ' |
| межі | від 52° 45' до 88° ' |
| Площа | 588 кв.град.(27) |
| Зорі | 1 яскравіших від 3m 44 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Альфа Цефея 2,45m |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +90° i −2° Увечері найкраще спостерігати протягом липня-вересня | |
| Існує з античності. Запропоноване |
Цефе́й (Кефе́й) (лат. Cepheus) — сузір'я північної півкулі неба. Містить 148 зір, видимих неозброєним оком.
Найкращі умови видимості ввечері — у вересні-грудні.
Сузір'я включене в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест».
Назву отримало на честь міфічного ефіопського царя Кефея, чоловіка Кассіопеї та батька Андромеди.
Гамма Цефея — подвійна зоря завдальшки приблизно 50 світлових років від Землі. Система складається з субгіганта й червоного карлика. Унаслідок випередження рівнодення γ Цефея буде полярною зорею від 3000 до 5200 року.
δ Цефея є прототипом змінних зір типу цефеїд.
Крюгер 60 — подвійна зоря з яскравістю 11m, що складається з двох червоних карликів. Ця зоряна система є однією з найближчих до Землі: розташована на відстані лише 13 світлових років.
- NGC 188 — розсіяне скупчення, одне за найдавніших відомих розсіяних скупчень.
- NGC 6946 (Галактика Феєрверк) — спіральна галактика, у якій спостерігалося дев'ять наднових зір[джерело?], найбільше серед усіх галактик[джерело?].
- туманність NGC 7538, у якій розташована найбільша відома протозоря[джерело?].
Давньокитайська міфологія розповідає про зорі Цефея у зв'язку із Му-ваном династії Чжоу 周穆王 (10 с. до н. е.) та його сміливим візником Цзаофу[en] 造父, через зусилля якого ван спромігся дістатися неба. Цзаофу, за цим міфом, є ζ Cep., а інші вісім зір то є коні його колісниці[джерело?].
Цефей // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 521. — ISBN 966-613-263-X.