uk.wikipedia.org

Кориліс сулуйський — Вікіпедія

Кориліс сулуйський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Loriculus sclateri)

Кориліс сулуйський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Кориліс (Loriculus)
Вид: Кориліс сулуйський
Loriculus sclateri
Wallace, 1863

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище: Loriculus sclateri
Віківиди: Loriculus sclateri
МСОП: 22732108
NCBI: 2259668

Кори́ліс сулуйський[2] (Loriculus sclateri) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Ендемік Індонезії. Раніше вважався конспецифічним з молуцьким корилісом[3]. Вид названий на честь британського орнітолога Філіпа Склейтера[4].

Виділяють два підвиди:[5]

Сулуйські кориліси мешкають на кількох островах на схід від Сулавесі. Вони живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 450 м над рівнем моря[6][7].

  1. BirdLife International (2016). Loriculus sclateri. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. N.J. Collar. Taxonomic notes on some insular Loriculus hanging-parrots. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 127 (2), ss. 97–107, 2007 [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога).
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 351. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  5. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
  6. Sula Hanging Parrots (Loriculus sclateri). Beautyofbirds (англ.). Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 26 січня 2017.
  7. Sula Hanging Parrot (Loriculus sclateri). Parrot Encyclopedia (англ.). World Parrot Trust. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 26 січня 2017.