Олексій Шахматов. Українська мова. Енциклопедія.
ШАХМАТОВ Олексій
Олександрович [5(17).VI 1864, м. Нарва, тепер Естонія — 16.VIII 1920,
Петроград] — рос. мовознавець, академік Петерб. АН з 1899, почес. чл. НТШ з
1909. Закін. 1887 Моск. ун-т, залишений на кафедрі рос. мови і словесності, з
1890 — приват-доцент. У 1906 — 20 був головою Відділення рос. мови і словесності
Петерб. АН, працював (з 1909) професором Петерб. ун-ту. Розробляв проблеми
укр. мови та історії її розвитку — періодизацію, територію поширення, мовну
ситуацію в Україні в різні часи, нормат. і діал. мовлення — класифікацію
сучас. говорів та їх співвідношення з племінними діалектами, говіркові фонет.
і морфол. особливості, правопис [«Короткий нарис історії малоруської
(української) мови», 1916; «Як в українській мові зникла палаталізація приголосних
перед е, і» 1903; «До питання про утворення руських наріч і руських народностей»,
1899, та ін.]. Мав тісні наук, контакти з О. Потебнею, П. Житецьким, А.
Кримським, К. Михальчуком, Б. Грінченком, І. Верхратським, С. Смаль-Стоцьким,
Ф. Гартнером, О. Огоновським та ін. укр. мовознавцями. Однозначно
висловлювався на підтримку укр. мови. Співробітничав в укр. журналах та
збірниках.
Літ.: Тимошєнко П. Д. О. О. Шахматов і укр. мова. УМШ, 1956, № 4.
М. Г. Железняк.