blog.wikimedia.org.ua

Нотатки з Wikimedia Hackathon 2020

  • ️@wikimedia_ua
  • ️Mon Jun 15 2020

9—10 травня пройшов Wikimedia Hackathon — щорічна подія, яка збирає людей, що працюють над технічним розвитком вікіпроєктів. Цьогоріч захід уперше відбувся онлайн, однак це не зашкодило ефективній співпраці розробників з усього світу. Розповідаємо, як пройшов онлайн-хакатон.

Щороку масштабний Wikimedia Hackathon збирає вікімедійних програміст(ок)ів і просто вікіпедист(ок)ів, що цікавляться технічною стороною функціонування вікіпроєктів. Дивовижно, та лише за декілька днів вікімедійці тут роблять те, що не могли або не доходили руки зробити протягом декількох місяців, а то і років.

На таких заходах панує справді магічна робоча атмосфера — учасники та учасниці невтомно працюють багато годин поспіль, поки не вдається досягти поставленої мети. Тут відчувається середовище солідарності та взаємодопомоги, коли можна підійти до будь-кого і попросити допомогти розібратися з вашою проблемою. Незнайома людина допоможе знайти, де ви в коді забули поставити крапку з комою, а за потреби, і прочитає для вас коротку лекцію.

Новачки можуть багато чому навчитись на таких подіях, особливо за допомогою «наставників», яких призначають на кожному хакатоні для допомоги новим учасникам. Досвідчені програмісти можуть нарешті зустрітися із своїми колегами з іншого кінця земної кулі, щоб разом розробити чи полагодити щось масштабне чи особливо складне; зробити щось, у чому вже давно назріла потреба.

2019 року вікімедійний хакатон відбувся в Національній технічній бібліотеці в Празі, у 2018 — в Автономному університеті Барселони. Цього року хакатон планували провести 9—11 травня в Тірані, Албанія. Однак через пандемію всі масові заходи були скасовані. Проте було вирішено провести хакатон онлайн, але при цьому скоротити його до двох днів: 9 та 10 травня. У цьогорічному хакатоні взяли участь приблизно 150 учасників зі щонайменше 15 країн світу: Аргентини, Бельгії, Бразилії, Данії, Індії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, США, Тунісу, України, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції та інших.

Без можливості взаємодіяти наживо учасникам хакатону доводилося спілкуватись і координуватися через месенджери. Телеграм-канал «Wikimedia Hackathon» (об’єднаний із каналом в IRC) протягом цих днів гудів як бджолиний рій: сотні повідомлень на годину вже не дивували. Через Телеграм або іншим чином учасники збирались в групи, щоб працювати над чимось разом, або ж обирали собі завдання над яким працювали самотужки. Крім того, проводились онлайн-лекції для новачків із Вікіданих та із мови запитів sparql, тематичні обговорення, наприклад про користувацький інтерфейс вікіпроєктів.

Наприкінці другого дня відбувся так званий «showcase», коли кожному охочому учаснику події надається декілька хвилин на презентацію того, що він зробив під час хакатону. Зазвичай кожен учасник виходить на сцену і показує на великому екрані свою презентацію (підготовлену або імпровізовану), але цього разу все відбувалося онлайн. Учасники приєднались до онлайн зустрічі в сервісі «Remo», де кожен по черзі мав три хвилини на виступ, і, після увімкнення демонстрації екрану, презентував свою роботу. Все це транслювалось на YouTube. Ця сесія тривала більше години.

А що ж саме було зроблено?

Деякі здобутки хакатону:

  • німецький учасник Лукас Веркмайстер, який раніше розробив зручний інтерфейс для додавання лексем до Вікіданих, під час хакатону додав туди можливість редагувати існуючі лексеми, а не лише створювати нові;
  • індійський учасник Гопа Васант покращив користувацький інтерфейс та серверну реалізацію інструменту «VideoCutTool» для редагування відеофайлів перед завантаженням до Вікісховища;
  • нідерландська учасниця Вера де Кок розробила додаток для Google Sheets, який значно спрощує редагування табличних даних для Вікісховища;
  • індійський учасник Манімаран К. представив розроблений тамільською спільнотою додаток для смартфонів, який дозволяє озвучувати голосом слова із Вікісловника і завантажувати цей аудіозапис на Вікісховище. Поки що це працює лише для Тамільського Вікісловника, але Манімаран обіцяв згодом ввести підтримку вікісловників всіма мовами;
  • нідерландький учасник Андре Енгельс розробив бота, який додає нові твердження до Вікіданих, знаходячи інформацію за посиланнями, вказаними в елементі Вікіданих;
  • Антон Обожин (автор цих рядків) розробив інструмент для Вікіданих, який дозволяє без зайвих зусиль міняти порядок значень в твердженнях. Це дуже зручно коли, наприклад, треба переставити значення в хронологічний порядок.

Це лише декілька прикладів. Було зроблено ще багато цікавого і корисного для вікіпроєктів.

Окрім інтенсивної роботи учасники також разом проводили дозвілля. Наприклад, була організована онлайн-гра в «роботів». Вона полягає в тому, що є ігрове поле поділене на клітинки, на різних клітинках стоять роботи різного кольору. На кожному раунді ведучий випадковим чином обирає робота і клітинку, куди він має потрапити. Роботи можуть рухатись тільки прямо і не зупиняться, поки не зустрінуть перешкоду (стіну або іншого робота). Перемагає той, хто запропонує найшвидший шлях для робота, яким він зможе потрапити в необхідну клітинку. Інколи робот має зробити лише чотири рухи, а інколи кількість рухів доходить і до двадцяти, тож треба дуже гарно подумати, щоб вигадати такий маршрут.

Також кожного вечора німецький колега Лукас Веркмайстер давав декількагодинні онлайн-концерти, граючи на піаніно класичну і джаз-музику, а потім мелодії «на замовлення», які слухачі просили його виконати в чаті (наприклад, мелодії із фільмів). Гарною традицією вікімедійних хакатонів є спільні вечірні посиденьки і, навіть тут відстань між учасниками не стала на заваді: учасники діставали чай, каву, пиво чи інші напої у себе вдома і влаштували посиденьки через Google Meet (в голландській мові останнім часом навіть з’явився неологізм для позначення такого проведення часу — «afstandsetentje»). Таким же самим чином учасники гуляли «разом» на вулиці.

Посилання:

Читайте також: